Анрі Сікейра-Баррас (, 15 січня 1985, Ріо-де-Жанейро) — швейцарський футболіст бразильського походження, що грав на позиції захисника.
Виступав, зокрема, за клуби «Грассгоппер», «Ксамакс» та «Беллінцона», а також юнацьку збірну Швейцарії. Також грав за кордонах у клубах Кіпру та Румунії. У складі збірної Швейцарії U-17 став чемпіоном Європи у 2002 році. Футбольну кар'єру завершив у 27-річному віці через проблеми зі здоров'ям.
Клубна кар'єра
Сікейра-Барраш народився в Ріо-де-Жанейро в сім'ї швейцарця та бразилійкиRaphael Brunner, Valentin Schnorhk und Paolo Galli: Die Abbruch GmbH. In: Zwölf. Nr. 68, September 2018, S. 52–59. Дитинство та юність провів у Швейцарії в кантоні Тічино. Футбольну кар'єру розпочав у юнацьких командах «Рапід» (Лугано) та «Лугано». Після перемоги на юнацькому чемпіонаті Європи влітку 2002 року Сікейра-Барраш перейшов до академії «Грассгоппера»Die Transfers der A-Klubs. In: Neue Zürcher Zeitung. Nr. 48, 5. Juli 2002, S. 48.. Через проблеми з паховою ділянкою він протягом приблизно року не міг повноцінно грати. Згодом з'ясувалося, що причиною болю були проблеми із зубами мудростіAlain Kunz und Ueli Zoss: Sind die Zähne schuld? In: Blick. Nr. 183, 11. August 2003, S. S13..
29 жовтня 2003 року футболіст дебютував у складі «Грассгоппера» у вищому дивізіоні чемпіонату Швейцарії, вийшовши на заміну на останній хвилині матчу. 23 листопада того ж року він провів повний матч проти «Базеля». У другій половині сезону Сікейра-Барраш був відданий в оренду до «Вінтертура», де регулярно виходив на поле. Після завершення оренди він перейшов до «Ксамакса». Однак через численні травми його виступи за клуб виявилися обмеженими і до літа 2005 року він провів лише п'ять матчів чемпіонату.
Після пів року без клубу Сікейра-Барраш навесні 2006 року приєднався до «Локарно», який на той час боровся за збереження місця у Челлендж-лізі. У другій половині сезону він регулярно виходив на полеSilvan Lerch: Der letzte Versuch. In: Tages-Anzeiger. 12. Dezember 2006, S. 41..
Влітку 2005 року Сікейра-Барраш перейшов до румунського клубу «Арджеш». Через невелику кількість ігрового часу він згодом перебрався до іншого клубу румунського вищого дивізіону, «Глорії» (Бистриця), де отримував значно більше ігрової практики. Останнім закордонним клубом футболіста став кіпрський «Еносіс». Після виступів на Кіпрі він повернувся до Швейцарії.
Улітку 2008 року Сікейра-Барраш став гравцем «Беллінцони». У складі клубу він був основним футболістом протягом трьох сезонів у Суперлізі, а після вильоту команди до другого дивізіону продовжив виступи в Челлендж-лізі до 2012 року.
Після цього він перейшов до «К'яссо». У листопаді 2012 року Сікейра-Барраш зазнав грижі міжхребцевого диска, через яку був змушений достроково завершити професійну кар'єру у віці 27 років. 14 січня 2013 року він розірвав контракт із «К'яссо» через тривалі проблеми зі здоров'ям, які не могли бути усунені в короткий термін.
Виступи за збірні Сікейра-Баррас виступав за юнацькі збірні Швейцарії від 15 до 20 року. 2002 року у складі збірної Швейцарії U-17 став чемпіоном Європи серед юнаків до 17 років. У фіналі швейцарці перемогли збірну Франції U-17 у серії післяматчевих пенальті. Згодом зі збірною до 20 років поїхав на молодіжний чемпіонат світу 2005 року в Нідерландах. Там Анрі у всіх трьох матчах залишився на лаві запасних, а його команда посіла останнє місце у групі.
Досягнення
У збірній
Чемпіон Європи серед юнаків до 17 років: 2002
Примітки
Посилання