Бісульфіт натрію (або бісульфіт натрію, гідрогенсульфіт натрію ) — хімічна суміш з приблизною хімічною формулою NaHSO3. Бісульфіт натрію не є однорідною сполукою , а скоріше сумішшю солей, які розчиняються у воді, утворюючи розчини, що складаються з іонів натрію та бісульфіту. Речовина має вигляд білих або жовтувато-білих кристалів із запахом діоксиду сірки. Бісульфіт натрію використовується в різних галузях промисловості, зокрема як харчова добавка з номером E222 у харчовій промисловості. Також його використовують як відновник у текстильній та косметичній промисловості.

Отримання Розчини бісульфіту натрію можна зробити, обробивши розчин певної основи, такої як гідроксид натрію або гідрокарбонат натрію, діоксидом сірки .

SO2 + NaOH -> NaHSO3 SO 2 + NaHCO 3 -> NaHSO3 + CO2

Спроби кристалізації продукту призводять до утворення метабісульфіту натрію (також званого дисульфітом натрію ), із складом молекули Na2S2O5.

Після розчинення метабісульфіту у воді бісульфіт регенерується:

Na2S2O5 + H2O -> 2Na+ + 2HSO3−

Бісульфіт натрію утворюється під час процесу Веллмана-Лорда.

Використання

Косметика Бісульфіт натрію використовують як засіб для завивки або випрямлення волосся. Станом на 1998 рік бісульфіт натрію використовувався у 58 косметичних продуктах, включаючи кондиціонери для волосся, зволожувачі та фарби для волосся.

Харчова промисловість Гідросульфіт натрію (бісульфіт натрію) використовують для запобігання зміні кольору, відбілювання харчових крохмалів та уповільнення псування продуктів.

Сульфіти в харчових продуктах можна визначити за допомогою процедури типу Моньє-Вільямса , ВРХ після екстракції та проточно-інжекційного аналізу.

Текстильна промисловість Бісульфіт натрію використовується як антихлор у текстильній промисловості.

Безпека Міжнародне агентство з дослідження раку дійшло висновку, що немає достатніх доказів канцерогенності бісульфіту натрію. За певних умов (кислотності та концентрації) бісульфіт натрію здатний викликати негативні зміни в геномі, наприклад каталізувати переамінування або індукувати обмін між сестринськими хроматидами, що свідчить про можливу генотоксичність сполуки. У дослідженні на щурах штаму Осборн-Мендель було зроблено висновок, що пероральна токсичність не була значною, якщо споживана концентрація була меншою за 0,1%. Дослідження Серваллі, Ліра та Коттрі, проведене в 1984 році, показало, що бісульфіт натрію не викликає злиття мембран у печінкових та гліальних клітинах мишей, а також у фібробластах людини, тому пероральна токсичність відсутня. Під час цих клінічних досліджень дійшли висновку, що бісульфіт натрію безпечний для використання в косметичних формулах.

Концентрації бісульфіту натрію, які можуть бути небезпечними, значно перевищують концентрації, що визначені в косметичній та харчовій промисловості, що вказує на надзвичайно малу ймовірність того, що він становитиме загрозу для навколишнього середовища.

Експертний комітет Всесвітньої організації охорони здоров'я з харчових добавок дійшов висновку, що 0-0,7 мг еквівалента діоксиду сірки/кг маси тіла на день не завдасть шкоди людині, яка вживає цю сполуку як харчову добавку. Сульфіти не виявляють генотоксичності та канцерогенності.

Примітки