Обло́га Лю́бліна — облога міста Люблін об'єднаним московсько-козацьким військом під час московсько-польської війни 1654—1667 років та Хмельниччини, що завершилася взяттям і капітуляцією міста. Подія відбулася в жовтні 1655 року під час облоги Львова основними силами союзників під проводом гетьмана Богдана Хмельницького та боярина Василя Бутурліна.

Очільники походу направили на північний захід окремий корпус під командуванням стольника Петра Потьомкіна, полковника рейтарського строю Дениса Фонвізіна та наказного гетьмана Данила Виговського. Метою рейду було встановлення контролю над Люблінщиною, проведення розвідки та з'єднання з військами князя Олексія Трубецького, який наступав на Берестя.

Перебіг подій 15 жовтня московсько-козацькі загони підійшли до Любліна й розпочали його облогу. Залога міста на чолі з Францішком Будзинським здійснила кілька вилазок, під час яких обидві сторони зазнали втрат. Утім через застарілість і слабкість міських укріплень незабаром розпочалися переговори про капітуляцію. Умови здачі передбачали принесення присяги на вірність царю Олексію Михайловичу, а також виплату духовенством і шляхтою значної контрибуції.

Делегація люблінських міщан погодилася виконати вимоги. На вимогу П. Потьомкіна присягу було складено прилюдно на мості, щовів до міського замку, ворота якого попередньо відчинилиPawłowski A. Rabunek lubelskiej relikwii Drzewa Krzyża Świętego w 1655 roku oraz jej zwrot do Rzeczypospolitej // Radzyński Rocznik Humanistyczny. — 2014. — T. 12. — S. 7–21.. Надалі московські загони взяли під контроль Люблін у межах міських мурів, а козацькі підрозділи Д. Виговського розташувалися в передмістях.

Польські та єврейські джерела повідомляють про масштабне грабування та погром єврейського населення. Єврейський квартал Любліна на Подзамчу був повністю зруйнований та спаленийBałaban M. Żydowskie miasto w Lublinie. — Lublin, 1991. — S. 58..

Наслідки Під час цього походу московсько-козацькі війська також без особливого спротиву опанували міста Ярослав, Ленчна, Рава-Руська, Грубешів, Краснистав та інші населені пункти регіону.

Однак вторгнення військ кримського хана Мехмеда IV Ґерая на Правобережну Україну змусило Б. Хмельницького та В. Бутурліна зняти облогу Львова й вирушити йому назустріч (що призвело до битви під Озерною). Загони, відправлені до Любліна, завчасно повернулися до головного табору під Львовом.

Окрім грошової контрибуції, Петро Потьомкін вивіз із Любліна трофейні гармати та старовинну реліквію — частки Дерева Хреста Господнього, які зберігалися в місцевому домініканському костелі Святого Станіслава. Вона понад десять років перебувала в Успенському соборі Московського Кремля, поки її не повернули Речі Посполитій за умовами Андрусівського перемир'я 1667 року.

Примітки

Джерела та література Kossowski A. Lublin w latach «potopu» (1655—1657) // Roczniki Humanistyczne. — 1957. — T. 6, z. 5. — S. 223—257. Pawłowski A. Rabunek lubelskiej relikwii Drzewa Krzyża Świętego w 1655 roku oraz jej zwrot do Rzeczypospolitej // Radzyński Rocznik Humanistyczny. — 2014. — T. 12. — S. 7–21.