Обло́га Бере́стя — епізод московсько-польської війни 1654—1667 років, у ході якого московське військо під командуванням князя Івана Хованського здобуло і знищило місто Берестя.
Передумови Західна частина Великого князівства Литовського здебільшого склала присягу московському цареві в результаті походів 1654 та 1655 років. Однак після підписання Гадяцького договору гетьманом Іваном Виговським значна частина литовсько-білоруських міст, де дислокувалися козацькі залоги, також відреклися від царської влади.
Протягом 1659 року московським військам під командуванням боярина Івана Лобанова-Ростовського вдалося відновити контроль над східною частиною Великого князівства Литовського. 19 жовтня 1659 року з Полоцька разом із Новгородським розрядним полком виступив князь Іван Хованський, аби повернути під контроль Московщини західні литовсько-білоруські землі.
На відміну від походів 1654—1655 років, коли під загрозою смертної кари заборонялося грабувати місцеве населення та «збирати корм», щоб не перешкоджати складанню присяги місцевою шляхтою, теперішній похід через «порушення присяги» мав виражений каральний характер проти шляхетського стану. Як зазначав князь Богуслав Радзивілл: «Селянам Москва повністю дає волю, тільки велить, щоб наводили їх „на бояр“, але шляхту в'яже і двори палить». Водночас на боці Хованського воювали й окремі східнобілоруські шляхтичі.
Перебіг подій Полк Хованського налічував близько 10 тисяч осіб і просувався широким фронтом. Майже без опору було здобуто Ліду, Гродно, Новогрудок, Заблудів, Кам'янець та інші міста.
У ніч проти 29 грудня 1659 року московські війська по кризі річки Західний Буг вийшли до Берестя і раптовим ударом («изгоном») захопили його посад («велике місто»). У добре укріпленому Берестейському замку укрилися чотири роти піхоти на чолі з найманим комендантом — «німчином італійської землі Єргиком Кондаратом».
Перші штурми замку військами Хованського були відбиті. Тоді воєвода наказав відступити від міста і таборуватися поза зоною видимості гарнізону. Одночасно було вислано погоню за литовськими обозами, що відходили.
Тим часом оборонці Берестя, переконавшись у нібито остаточному відступі військ Хованського, почали святкувати перемогу. Піхоті видали вино, а шляхта влаштувала бенкет. У ніч проти 3 січня 1660 року одному з московських полонених вдалося перелізти через стіну замку та дістатися табору Хованського. Він повідомив воєводі, що залоги замку «усі п'яні». Хованський негайно наказав війську рушати до міста та розпочати новий штурм. Цього разу замок було здобуто без тривалого опору.
Наслідки Хованський жорстоко розправився з оборонцями міста та членами їхніх родин: було вбито від 1700 до 1900 осіб (тіла без поховання кинули у фортечний рів), а значну частину Берестя спалено. Московські втрати, за свідченнями колишнього смоленського воєводи Михайла Обуховича, були незначними.
До Москви відправили полоненого коменданта Свенцицького, ротмістрів та інших бранців. Московський цар Олексій Михайлович був потішений взяттям Берестя і наказав Хованському на згадку про битву під Верховичами 1655 року (де московським військам, за переказом, з'явився архістратиг Михаїл) збудувати й висвятити церкву на його честь.
Після падіння Берестя московські кінні роз'їзди здійснювали рейди на Холмщину та Підляшшя, з'являючись у околицях Любліна й Варшави. Однак незабаром із польсько-литовського боку проти Хованського висунулися нові з'єднання, зокрема під проводом Стефана Чарнецького, який повернувся з війни проти шведів.
Залишивши у Бересті гарнізон із 1000 воїнів та оновивши одну зі стін замку, Хованський із основними силами вирушив на схід, де в тилу залишалися непокорені фортеці (зокрема розпочалася безпідставна облога Ляховичів). У квітні 1660 року Берестя було взято в облогу польсько-литовськими загонами. Московський гарнізон під командуванням воєводи Леонтія Шаховського тримався понад рік, після чого в травні 1661 року виторгував собі право вільного відходу на територію МосковщиниКурбатов О. А. Из истории военных реформ в России во 2-й половине XVII века. Реорганизация конницы на материалах Новгородского разряда 1650-х — 1660-х гг. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. — М., 2002. — С. 122..
Примітки
Джерела та література Курбатов О. А. «Литовский поход 7168 года» князя И. А. Хованского и битва при Полонке // Славяноведение. — 2003. — № 4. — С. 25—40. Мальцев А. Н. Россия и Белоруссия в середине XVII века. — М.: Издательство Московского университета, 1954. — 268 с.
Посилання Опис облоги Берестя у блогі історика Ігоря Бабуліна.