Джудіт Джарвіс Томсон (; 4 жовтня 1929, Нью-Йорк — 20 листопада 2020, Кембридж, Массачусетс) — американська філософиня, представниця аналітичної традиції, яка працювала в галузі етики та метафізики. Найбільшої відомості набула завдяки розробці «проблеми вагонетки», започаткованої Філіппою Фут, а також завдяки статті «Захист аборту» (A Defense of Abortion, 1971), в якій обстоюється теза про моральну допустимість аборту навіть за умови визнання за плодом статусу особи з правом на життя.

Ранні роки та освіта Томсон народилася в Нью-Йорку 4 жовтня 1929 року. Її матір'ю була Гелен (Ворстрі) Джарвіс (1898—1935), вчителька англійської мови, батьком — Теодор Річард Джарвіс (1896—1984), бухгалтер. Гелен померла від раку, коли Джудіт було шість років; 29 січня 1938 року батько одружився з Гертрудою Рубін (1902—1982), яка була юдейкою і мала двох дітей. Попри відсутність релігійного тиску з боку батьків, Томсон офіційно перейшла в юдаїзм у чотирнадцять років, пройшовши конфірмацію в Темпл Ізраель на Мангеттені.

У січні 1946 року вона закінчила Hunter College High School. Ступінь бакалавра здобула в Барнард-коледжі в 1950 році, другий ступінь бакалавра — в Ньюнем-коледжі Кембриджського університету в 1952 році, ступінь магістра — там-таки, у 1956 році, а ступінь доктора філософії — у Колумбійському університеті в 1959 році. Усі її дипломи стосувалися філософії; науковим керівником у Кембриджі був Джон Віздом.

Кар'єра У 1960 році Томсон розпочала викладацьку діяльність у Барнард-коледжі. У 1962 році вона одружилася з Джеймсом Томсоном, на той час запрошеним професором Колумбійського університету; подружжя провело 1962—1963 академічний рік в Оксфорді, після чого переїхало до Бостона. Рік Джудіт викладала в Бостонському університеті, а у 1964 році отримала призначення на факультет Массачусетського технологічного інституту (MIT), де згодом обіймала посаду професорки філософії імені Лоуренса С. Рокфеллера. Джеймс Томсон також отримав професорську посаду в MIT. Подружжя розлучилося у 1980 році, проте залишалося колегами аж до смерті Джеймса в 1984 році.

Томсон була запрошеною професоркою в Піттсбурзькому університеті (1976), Школі права Каліфорнійського університету в Берклі (1983) та Школі права Єльського університету (1982, 1984, 1985). Вона отримувала стипендії Фулбрайта (1950—1951), Американської асоціації університетських жінок (1962—1963), Національного фонду гуманітарних наук (1978—1979, 1986—1987), Фонду Ґуґенгайма (1986—1987) та Центру перспективних досліджень в Осло (1996). У 1992—1993 роках вона обіймала посаду президентки Східного відділення Американської філософської асоціації (APA). У 1999 році прочитала Таннерівські лекції з людських цінностей у Прінстонському університеті на тему «Доброчесність і порада». Основну частину кар'єри Томсон провела в MIT, де згодом отримала статус професорки емерити.

Нагороди та відзнаки 1989 — обрання до Американської академії мистецтв і наук 2012 — премія Куїна (Quinn Prize) від Американської філософської асоціації 2015 — почесний докторат Кембриджського університету 2016 — почесний докторат Гарвардського університету 2016 — обрання членкинею-кореспонденткою Британської академії 2019 — обрання членкинею Американського філософського товариства

Філософські погляди Основними сферами досліджень Томсон були моральна філософія та метафізика. У моральній філософії вона зробила значний внесок у метаетику, нормативну етику та прикладну етику.

«Захист аборту» (1971) Ця праця, опублікована 1971 року, хронологічно та історично пов'язана зі справою Roe v. Wade (1973) і передує їй. У статті читачці пропонується уявити, що її кровоносну систему без її згоди підключено до кровоносної системи відомого скрипаля, життя якого вона змушена підтримувати протягом дев'яти місяців. Цей уявний експеримент переносить фокус філософської уваги з прав плода на права вагітної жінки: аргумент Томсон визнає за плодом статус особи з правом на життя, виносячи це питання за дужки дискусії, натомість стверджуючи, що тілесна автономія жінки має пріоритет над будь-якими правами плода. Ця аргументація відтоді широко обговорювалася — настільки, що навіть у деяких колах противників аборту визнається її вплив на характер подальших дебатів.

Проблема вагонетки Томсон вважається дослідницею, яка дала назву, розробила та ініціювала обширну літературу щодо «проблеми вагонетки», вперше поставленої Філіппою Фут, і яка відтоді набула широкого застосування в етиці.

Загальні етико-теоретичні позиції У питаннях етичної теорії Томсон виступала проти консеквенціалістських, гедоністичних та суб'єктивістських підходів; її роботи спиралися на окремі елементи деонтологічної аргументації.

Метафізика У метафізиці Томсон зосереджувалася на питаннях співвідношення дій і подій, а також часу і фізичних частин.

Право на приватність Томсон також зробила значний внесок у розробку теми приватності.

Смерть Джудіт Джарвіс Томсон померла 20 листопада 2020 року у віці 91 року. Похована поруч зі своїм колишнім чоловіком на цвинтарі Маунт-Оберн.

Вибрані публікації Thomson, J. J. (1971). A defense of abortion. Philosophy & Public Affairs, 1(1), 47–66. Thomson, J. J. (1975). The right to privacy. Philosophy & Public Affairs, 4(4), 295—314. Thomson, J. J. (1976). Killing, letting die, and the trolley problem. The Monist, 59(2), 204—217. Thomson, J. J. (1977). Acts and other events. Cornell University Press. Thomson, J. J. (1985). The trolley problem. Yale Law Journal, 94(6), 1395—1415. Thomson, J. J. (1986). Rights, restitution, and risk: Essays in moral theory. Harvard University Press. Thomson, J. J. (Ed.). (1987). On being and saying: Essays for Richard Cartwright. MIT Press. Thomson, J. J. (1990). The realm of rights. Harvard University Press. Thomson, J. J. (1994). Goodness and utilitarianism. Proceedings and Addresses of the American Philosophical Association, 67(4), 5–21. Harman, G., & Thomson, J. J. (1996). Moral relativism and moral objectivity. Blackwell. Thomson, J. J. (2001). Goodness and advice. Princeton University Press.

Див. також

Примітки

Посилання