Сонцезахисний крем - косметичний або лікарський засіб для захисту шкіри від шкідливої дії ультрафіолетового випромінювання Сонця. Сонцезахисні засоби містять один або кілька ультрафіолетових фільтрів, які поглинають, розсіюють або відбивають ультрафіолетове випромінювання. Вони випускаються у формі кремів, лосьйонів, гелів, спреїв, стиків та інших засобів.
Регулярне використання сонцезахисних засобів зменшує ризик сонячних опіків, фотостаріння шкіри та деяких видів раку шкіри. Сонцезахисний крем є лише одним із засобів фотозахисту та не замінює перебування в тіні, захисний одяг і обмеження тривалого перебування під інтенсивним сонячним випромінюванням.
Ультрафіолетове випромінювання
Сонячне ультрафіолетове випромінювання, що досягає поверхні Землі, поділяють переважно на два діапазони: UVA з довжиною хвилі приблизно 315-400 нм та UVB з довжиною хвилі приблизно 280-315 нм.
UVB є головною причиною сонячних опіків і безпосередньо пошкоджує ДНК клітин шкіри. UVA проникає глибше в шкіру та відіграє значну роль у фотостарінні й розвитку раку шкіри. Сонцезахисні засоби широкого спектра призначені для захисту від обох діапазонів.
Сонцезахисний фактор
Ефективність захисту від UVB характеризують показником SPF ( - сонцезахисний фактор). Його визначають у стандартизованих лабораторних умовах шляхом порівняння дози ультрафіолетового випромінювання, необхідної для виникнення почервоніння захищеної та незахищеної шкіри.
За однакових умов випробування SPF 15 пропускає приблизно 1/15 UVB-випромінювання, SPF 30 - близько 1/30, а SPF 50 - близько 1/50. Це відповідає приблизно 93 %, 97 % і 98 % затриманого UVB-випромінювання відповідно. Такі значення не означають, що SPF 50 забезпечує лише на 1 % кращий практичний захист, ніж SPF 30: реальна ефективність залежить також від кількості нанесеного засобу, рівномірності нанесення та повторного нанесення.
SPF характеризує насамперед захист від UVB і не є прямим показником захисту від UVA. Також значення SPF не слід трактувати як кількість годин, протягом яких можна безпечно перебувати на сонці. Для ефективного захисту важливими є кількість нанесеного засобу, рівномірність нанесення, купання, потовиділення та повторне нанесення.
Дерматологічні організації зазвичай рекомендують для повсякденного перебування на відкритому повітрі засоби широкого спектра з SPF 30 або вище. Під час тривалого перебування на сонці їх рекомендують повторно наносити приблизно кожні дві години, а також після купання чи інтенсивного потовиділення.
Ультрафіолетові фільтри
Ультрафіолетові фільтри поділяють на органічні та неорганічні.
До органічних фільтрів належать, зокрема, авобензон, октокрилен, октиноксат, октисалат, гомосалат та інші сполуки. Вони поглинають ультрафіолетове випромінювання і перетворюють його енергію переважно на тепло.
Основними неорганічними фільтрами є оксид цинку та діоксид титану. Їх традиційно називали «фізичними» або «мінеральними» фільтрами й описували як речовини, що відбивають і розсіюють світло. Дослідження показують, однак, що основна частина їхнього захисного ефекту в ультрафіолетовому діапазоні також пов'язана з поглинанням випромінювання; відбивання та розсіювання мають менше значення.
Сучасні сонцезахисні засоби часто містять комбінації декількох фільтрів для забезпечення стабільного захисту в широкому діапазоні UVA та UVB.
Ефективність
Клінічні дослідження підтверджують, що регулярне застосування сонцезахисних засобів зменшує фотопошкодження шкіри. У рандомізованому австралійському дослідженні щоденне використання сонцезахисного засобу протягом 4,5 року уповільнювало ознаки фотостаріння порівняно з нерегулярним застосуванням.
Тривале спостереження за учасниками того самого дослідження показало зниження частоти плоскоклітинного раку шкіри серед тих, хто регулярно користувався сонцезахисними засобами.
В іншому спостереженні за учасниками цього дослідження щоденне застосування сонцезахисного засобу також було пов'язане зі зменшенням кількості випадків меланоми, хоча кількість випадків була невеликою.
Застосування
Сонцезахисний засіб наносять рівномірним шаром на відкриті ділянки шкіри. У лабораторних випробуваннях SPF визначають за значно більшої кількості засобу, ніж багато людей фактично використовують у повсякденному житті, тому надто тонкий шар істотно зменшує реальний рівень захисту.
Американська академія дерматології рекомендує дорослій людині для відкритих ділянок усього тіла приблизно 30 мл засобу за одне нанесення. Засіб слід наносити повторно приблизно кожні дві години та після купання, витирання рушником або сильного потовиділення.
Позначення «водостійкий» не означає повної водонепроникності. Наприклад, у США водостійкість сонцезахисних засобів маркують як збереження заявленого рівня захисту протягом 40 або 80 хвилин перебування у воді.
Безпека
Сонцезахисні засоби вважаються важливим компонентом профілактики ушкодження шкіри ультрафіолетовим випромінюванням. Водночас регуляторні вимоги до конкретних ультрафіолетових фільтрів відрізняються між країнами.
Деякі органічні фільтри після нанесення на шкіру можуть потрапляти до системного кровообігу. Виявлення речовини в крові саме по собі не означає, що вона завдає шкоди, однак стало підставою для подальшого дослідження їхньої безпеки. Управління з продовольства і медикаментів США вважає, що для оксиду цинку та діоксиду титану існує достатній обсяг даних щодо безпеки й ефективності; щодо низки органічних фільтрів агентство вимагає додаткових даних.
У частини людей сонцезахисні засоби можуть спричиняти подразнення шкіри або алергічні реакції.
Вплив на довкілля
Ультрафіолетові фільтри потрапляють у водойми під час купання, через стічні води та іншими шляхами. Органічні й неорганічні фільтри виявляють у морській воді, донних відкладах та організмах.
Лабораторні дослідження показали, що деякі ультрафіолетові фільтри за певних концентрацій можуть негативно впливати на корали, водорості, молюсків, риб та інші водні організми. Водночас концентрації, за яких спостерігають токсичні ефекти в лабораторії, часто перевищують концентрації, виміряні у природному середовищі, тому масштаб екологічного ризику залишається предметом досліджень.
Маркування на кшталт «reef-safe» або «безпечний для рифів» не має універсального наукового стандарту, а токсичність залежить не лише від поділу фільтрів на органічні та мінеральні.
Історія
Різні речовини для захисту шкіри від сонця використовувалися протягом тисячоліть, однак сучасні сонцезахисні засоби виникли у XX столітті.
Перші спеціально розроблені ультрафіолетові фільтри з'явилися наприкінці 1920-х років. У наступні десятиліття почали використовувати похідні параамінобензойної кислоти, саліцилати, циннамати, бензофенони та інші сполуки. Показник SPF почав широко застосовуватися в 1970-х роках, а засоби зі спеціальним захистом від UVA з'явилися пізніше.
В Україні до Першої світової війни
До появи сучасних сонцезахисних засобів на українських землях продавали косметичні й аптечні засоби, призначені для захисту шкіри від засмаги або усунення її наслідків. Такі засоби поєднували функції захисту від сонця, догляду за шкірою та боротьби з веснянками і пігментацією.
У 1910 році харківська газета «Південний край» рекламувала косметичний засіб «Травнева роса» як «незамінний від засмаги». У Харкові та губернії його представляв місцевий генеральний представник, хоча сам засіб походив із Санкт-Петербурга. Подібна реклама засобів «від засмаги» траплялася також у київській пресі початку XX століття.
В Україні в радянський період
В Українській РСР, як і в інших республіках СРСР, сонцезахисні засоби частіше називали світлозахисними кремами або кремами від засмаги. У спеціалізованій косметичній і санітарній літературі згадувалися світлозахисні креми «Щит», «Промінь», «Весна» та «Квант», яким приписували виражені світлозахисні властивості.
У складі таких засобів використовували неорганічні компоненти, зокрема оксид цинку, а також органічні речовини, здатні поглинати ультрафіолетове випромінювання. До таких фільтрів належала параамінобензойна кислота, яка широко застосовувалася в сонцезахисній косметиці XX століття.
В Українській РСР діяла розвинена парфумерно-косметична промисловість. Великі підприємства працювали, зокрема, у Харкові, Львові, Миколаєві та Сімферополі й випускали широкий асортимент косметичних засобів. Виробництво та асортимент цієї продукції були частиною загальносоюзної системи парфумерно-косметичної промисловості.
В Україні в пострадянський період
У пострадянський період на українському ринку з'являлася нова сонцезахисна продукція вітчизняного виробництва. Одним із помітних виробників стала компанія «Біокон», яка у 1998 році розпочала випуск окремої серії сонцезахисних засобів.
За звітністю підприємства, з 1999 року його сонцезахисна серія посідала провідні позиції на українському ринку.
Див. також
Ультрафіолетове випромінювання Сонячний опік Засмага Рак шкіри Фотостаріння
Примітки