Фронтирний пояс Гірського Тікичу — сучасна історико-географічна назва прикордонного простору Речі Посполитої XVII–XVIII століть, сформованого мережею укріплених приватновласницьких містечок, поселень, земельних комплексів і торговельно-військових шляхів у басейні верхнього Гірського Тікичу та його приток. До найважливіших осередків цього простору належали Буки, Бузівка, Вороне, Зюбриха, Охматів, Соколівка, Зелений Ріг та Монастирище.
Географія
Фронтирний Пояс Гірського Тікичу охоплював територію сучасних Жашківського, Маньківського та Монастирищенського Району та деяких прилеглих територій вздовж верхівʼя річки Гірський Тікич та його приток.
Головними населеними пунктами поясу були Бузівка, Зелений Ріг, Соколівка, Охматів, Вороне, Буки, Зюбриха та Монастирище. Також до поясу відносилися прилеглі до них землі та населені пункти.
Фронтирний Пояс слугував межею між степом та лісостепом, усе що було південніше поясу було частиною степу, включно з Уманню. Також фронтирний пояс з усіх сторін був оточений торговими шляхами та транспортними артеріями включно з Чорним Шляхом. Слугував митницею та оборонною лінією одночасно.
Історія