Карл Йоганн Казимир Ландманн, з 12 лютого 1891 року Ріттер фон Ландманн (; 23 серпня 1846, Шпальт — 21 липня 1925, Мюнхен) — німецький штабний офіцер, воєначальник і військовий письменник, генерал артилерії Баварської армії.

Біографія Він був сином районного лісника Антона Ландмана (нар. 1810) та його дружини Максиміліани, уродженої Шмаус. Його батько був сином Філіпа Казимира Ландмана, баварського придворного радника та ландфогта князя Валлерштайна.

У віці дванадцяти років Ландманн вступив до кадетського корпусу в Мюнхені, який закінчив з відзнакою у 1864 році. 24 серпня 1864 року вступив в 1-й польовий артилерійський полк. В 1866 році Ландманн розпочав навчання в Артилерійській та інженерній школі в Мюнхені. З мобілізацією для війни проти Пруссії школу було закрито 11 травня 1866 року, а Ландманна було призначено до батареї під командуванням гауптмана Густава Ерліха. Він вирушив з підрозділом на Нижньофранконський театр військових дій, але не брав участі в жодних боях. Через п'ять місяців після закінчення війни, в січні 1867 року, він відновив навчання та успішно його завершив, після чого повернувся у свій полк. 1 жовтня 1868 року вступив в Баварську військову академію в Мюнхені, проте навчання Ландмана також було перервано війною. Восени 1870 року він брав участь в оточенні та облозі Парижа у складі 2-ї піхотної артилерійської батареї «Лінпрун».

Після закінчення війни Ландман залишався з окупаційними військами у Франції до осені 1871 року. 1 жовтня 1871 року продовжив навчання в Баварській військовій академії, яке закінчив в березні 1872 року й повернувся у свій полк. В січні 1873 року відряджений в баварський Генштаб в Мюнхені. Наступного року повернувся у свій полк. 2 березня 1876 року відряджений в Баварське військове міністерство в Мюнхені. 10 квітня 1879 року призначений в центральний відділ баварського Генштабу, 30 червня 1879 року — в Генштаб 1-го армійського корпусу в Мюнхені. 1 жовтня 1880 року відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні. З 11 грудня 1882 року — командир батареї 3-го польового артилерійського полку «Королева-мати» в Мюнхені. 29 жовтня 1885 року повернувся в центральний відділ баварського Генштабу. З 13 листопада 1885 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) 2-ї піхотної дивізії в Аугсбурзі. 29 жовтня 1887 року знову призначений в Генштаб 1-го армійського корпусу. 19 жовтня 1889 року знову призначений в центральний відділ баварського Генштабу. 12 грудня 1889 року переведений в Баварське військове міністерство, 14 квітня 1890 року очолив кадровий відділ. З 15 березня 1891 року — начальник відділу баварського Генштабу. З 15 березня 1892 року — начальник Генштабу 2-го армійського корпусу у Вюрцбурзі. З 11 вересня 1894 року — командир 5-го польового артилерійського полку в Ландау. 20 червня 1896 року переведений в почесний офіцерський корпус армії. З 7 вересня 1896 року — директор Баварської військової академії, одночасно з 8 вересня 1896 року виконував обов'язки директора артилерійської та інженерної школи в Мюнхені. З 24 січня 1899 року — командир 2-ї польової артилерійської бригади у Вюрцбурзі. З 7 березня 1900 року — губернатор фортеці Інгольштадт. 11 червня 1903 року звільнений у відставку з пенсією. 22 грудня 1913 року зведений в спадкове дворянство.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу й незабаром призначений комендантом фортеці Інгольштадт. Того ж року був призначений заступником президента Баварського Червоного Хреста. Займав цю посаду до кінця війни, активно займаючись добровільною допомогою хворим.

Сім'я 22 жовтня 1877 року одружився з баронесою Луїзою Галлер фон Галлерштайн (нар. 1857), дочкою австро-угорського камергера і фельдмаршал-лейтенанта барона Йоганна Георга Галлера фон Галлерштайна і його дружини Елізабет, уродженої баронеси Геннінгер фон Еберг. В пари народились 4 дітей: Юліус Людвіг Роберт (нар. 1878), Клара Максиміліана Софі (нар. 1882), Берта (нар. 1894) і Рудольф Карл Антон (нар. 1898).

Звання

Юнкер (24 серпня 1864) Унтерлейтенант (20 травня 1866) Перший лейтенант (27 лютого 1870) Гауптман (2 квітня 1877) Майор (24 листопада 1888) Оберстлейтенант (31 грудня 1888) Оберст (30 листопада 1891) Генерал-майор (20 червня 1896) Генерал-лейтенант (7 березня 1900) Генерал артилерії запасу (25 червня 1917)

Нагороди

Армійська медаль 1866 (Баварія) Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу з мечами (1870-71) лицарський хрест 1-го класу (27 грудня 1889) командорський хрест (28 грудня 1897) великий командорський хрест (8 березня 1901) великий хрест (11 червня 1903) Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 Орден Святих Маврикія та Лазаря, лицарський хрест (Королівство Італія; 19 лютого 1881) Орден Червоного орла 4-го класу (1 травня 1882) 3-го класу (12 вересня 1891) 2-го класу (22 вересня 1897) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (24 роки) Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест (28 січня 1891) Столітня медаль Орден Франца Йосифа, великий хрест (Австро-Угорщина; 14 липня 1897) Хрест короля Людвіга (7 січня 1916) Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 1-го класу (19 січня 1916) Офіцерський почесний знак Австрійського Червоного Хреста з військовою відзнакою (26 березня 1917)

Бібліографія Ще під час своєї дійсної військової служби Ландманн почав писати праці з військової історії. Його навчальна поїздка до Бельгії на початку осені 1896 року з метою відвідування місць битв під час Нідерландської війни 1692/97 років призвела до появи двох праць з військової історії: «Вільгельм III Англійський та курфюрст Макс Еммануїл Баварський у Нідерландській війні 1692–1697 років» та «Війна курфюрста Макса Еммануїла Баварського 1703–1704 років».

Prinz Eugen. Die Begründung der Großmachtstellung Österreich-Ungarns. München 1905. Die deutsche Erhebung im Jahre 1813. Mainz 1907. Kurfürst Max Emanuel. Manz, Regensburg, 1908 (Digitalisat). Napoleon der Erste. Die Vollendung der Revolution. Mainz 1910. Ludwig XIV. und seine Zeit. Mainz 1911. Moltke. Die Kriegkunst bei Lösung der deutschen Frage. Mainz 1912 Die deutsche Erhebung im Jahre 1813. Regensburg 1913. Deutschland im Weltkriege. Regensburg 1919.

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 506–507. Wilhelm Lux: Karl Ritter von Landmann (1846–1925). Bayerischer General und Militärschriftsteller. In: Aus Spalter Heimat. Heimatverein Spalter Land e. V. Heimatkundliche Hefte, 21. Folge, 1982.

Посилання

Ландманн на сайті The Prussian Machine.