Скотт Б. Самнер (нар. 1955) — американський економіст. Був директором Програми монетарної політики в Центрі Меркатус при Університеті Джорджа Мейсона, науковим співробітником Незалежного інституту та професором Університету Бентлі в Волтгемі, штат Массачусетс. Його економічний блог «Грошова ілюзія» популяризував ідею таргетування номінального ВВП, відповідно до якого Федеральна резервна система та інші центральні банки повинні орієнтуватися на номінальний ВВП, зростання реального ВВП плюс рівень інфляції, щоб краще «стимулювати правильний рівень бізнес-інвестицій».
У травні 2012 року президент ФРС Чикаго Чарльз Л. Еванс став першим діючим членом Федерального комітету з відкритого ринку (FOMC), що підтримав цю ідею.
Після оголошення Бена Бернанке про новий раунд кількісного пом'якшення 13 вересня 2012 року, в рамках якого ФОМК взяв на себе безстрокове зобов’язання щомісяця купувати агентські цінні папери, забезпечені іпотекою, на суму 40 мільярдів доларів доти, доки «ринок праці суттєво не покращиться», деякі ЗМІ почали називати його «блогером, який врятував економіку» за те що він популяризував концепції номінального таргетування доходу.
Академічна кар'єра Скотт Самнер отримав ступінь доктора філософії з економіки в Чиказькому університеті в 1985 році. Його дослідження зосереджені на прогнозних ринках та монетарній політиці .
Під час фінансової кризи 2008 року Самнер почав вести блог, в якому активно критикував точку зору про те, що економіка Сполучених Штатів застрягла в пастці ліквідності. Самнер виступав та продовжує виступати за те, щоб центральні банки, такі як Федеральна резервна система, створили ф'ючерсний ринок на рівні номінального валового внутрішнього продукту (НВВП, також відомий як номінальний дохід) та коригували монетарну політику для досягнення цільового показника номінального доходу на основі ринкової інформації. Грошово-кредитні органи зазвичай орієнтуються на інші показники, такі як інфляція, безробіття, грошова маса або їх гібриди, та покладаються на інформацію з фінансових ринків, індекси безробіття чи інфляції тощо для формування грошово-кредитної політики.
У 2015 році Самнер опублікував книгу «Парадокс Мідаса: новий погляд на Велику депресію та економічну нестабільність» . В ній він стверджув, що Велика депресія значно поширилася через повторювані потрясіння на ринку золота та політику заробітної плати ініційованої Новим курсом .
Ринковий монетаризм З часом навколо Скотта Самнера сформувалася економічна школа, відома як ринковий монетаризм; редактор відділу міжнародного бізнесу газети The Daily Telegraph Амброуз Еванс-Прітчард назвав Самнера «сірим кардиналом» ринкового монетаризму. У 2012 році видання «Chronicle of Higher Education» назвало Самнера «одним із найбільш впливових» блогерів-економістів,поряд з Грегом Менк'ю з Гарвардського університету та Полом Кругманом з Принстона. У 2012 році журнал Foreign Policy поставив Самнера разом із головою Федеральної резервної системи Беном Бернанке на 15-те місце у своєму списку 100 найкращих світових мислителів.
Таргетування номінального ВВП Скотт Самнер стверджує, що інфляція «вимірюється неточно і не розрізняє шоки попиту та пропозиції », і що «інфляція часто змінюється з затримкою... але номінальне зростання ВВП падає занадто швидко, тому це дасть вам більш своєчасний сигнал про необхідність стимулювання». Він стверджував, що монетарна політика може компенсувати політику жорсткої економії, на кшталт тієї що проводилася британським урядом під час Великої рецесії.
У квітні 2011 року Резервний банк Нової Зеландії відповів на критику Самнера щодо таргетування інфляції, стверджуючи, що врахування номінального ВВП, як цільового показника, буде занадто складним процесом з технічної точки зору і аткож ускладнить комунікацію в сфері монетарної політики. Однак до листопада 2011 року економісти з Goldman Sachs виступали за те, щоб Федеральна резервна система встановила цільовий показник номінального доходу. Натан Шітс, колишній високопосадовець Федеральної резервної системи та керівник відділу міжнародної економіки в Citigroup, запропонував Федеральній резервній системі прийняти натомість номінальний цільовий показник споживання.
Самнер стверджував, що неможливо врахувати вплив фіскальної політики, не врахувавши те, як монетарна політика може вплинути на результат; фіскальне стимулювання може не бути успішним, якщо у відповідь буде посилено монетарну політику. Економічні журналісти називали це критикою Самнера, подібною до критики Лукаса . Підсумовуючи ці роздуми, журнал «The Economist» припустив, що темпи зростання на рівні 5,3% призведуть до негативних очікувань щодо (майбутньої) інфляції та посилення монетарної політики, через те що 5,3% перевищують як прогнози, так і цілі Федеральної резервної системи.
Інші погляди Скотт Самнера зазвичай описують як лібертаріанця або класичного ліберала . Самнер критикує популістів, таких як Жаїр Болсонару, Дональд Трамп та прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, називаючи їх «новою віссю зла».
Також Самнер є одним з найбільш гучних критиків Дональда Трампа, називаючи його «цуценям Путіна » та висловлюючи думку, що він «зневажливо ставиться до демократії». Самнер описав Трампа як людину, яка має «давнє захоплення» Путіним, посилаючись на коментар Трампа, в якому він назвав Путіна «лідером, набагато значущим, ніж наш президент [ Барак Обама ]».
Особисте життя Скотт Самнер добре відомий в економічному відділі Бентлі як «технофоб. Він придбав свій перший мобільний телефон у 2011 році, чим «викликав подив і задоволення, коли повідомив своїм колегам, що починає вести блог».
Бібліографія
Книги
Статті
Центр Меркатус
Інститут Катона
Інші
Див. також
Ринковий монетаризм Номінальний цільовий дохід