Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму 2005 року (, абревіатура CECPT) — це регіональний багатосторонній договір, укладений під егідою Ради Європи. Він був підписаний у Варшаві 16 травня 2005 року. Найвизначнішим серед його положень є встановлення трьох нових правопорушень: публічні заклики до вчинення «терористичного злочину»; вербування осіб для вчинення «терористичних злочинів»; та підготовка (навчання) кадрів для вчинення «терористичних злочинів». Держави-учасниці зобов'язані запровадити кримінальну відповідальність за ці правопорушення у своїх національних правових системах. Проте це зобов'язання застосовується лише щодо поведінки, яка має певний міжнародний елемент. «Терористичний злочин» визначається як будь-яке з правопорушень, передбачених 12 існуючими , що є чинними на сьогодні.Adrian Hunt, "The Council of Europe Convention on the Prevention of Terrorism" (2006) European Public Law 603.__TOC__
Правопорушення у вигляді підбурювання Найбільш суперечливою частиною Конвенції є визначення публічних закликів (підбурювання) до вчинення терористичного злочину. Стаття 5 Конвенції визначає це як умисне розповсюдження «повідомлення громадськості з наміром підбурити до вчинення "терористичного злочину", коли така поведінка, незалежно від того, чи пропагує вона прямо терористичні злочини, створює небезпеку вчинення одного або кількох терористичних злочинів».
Це перша спроба в контексті міжнародного права визначити «підбурювання» до тероризму. Вона є суперечливою насамперед через включення поняття «непрямого» підбурювання. Межі цього концепту в Конвенції не визначені. Стаття 12 вимагає від держав-учасниць імплементувати та застосовувати це правопорушення у спосіб, сумісний із правом на свободу вираження поглядів, як воно визнається в міжнародному праві (див. Статтю 10 Європейської конвенції з прав людини та Статтю 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права ООН). Існують певні свідчення того, що, нібито виконуючи свої зобов'язання за цією Конвенцією, держави заходять далі, ніж того вимагали б або дозволяли Конвенція та відповідні принципи прав людини. Прикладом цього є Розділ 1 британського .
Підписання та ратифікації Конвенція відкрита для підписання державами-членами Ради Європи, Європейською спільнотою та державами, які не є членами, але брали участь у її розробці. Вона набула чинності 1 червня 2007 року в Албанії, Болгарії, Румунії, Словаччині та Україні; станом на липень 2016 року її ратифікували 35 держав. Ще 10 держав та Європейський Союз підписали, але поки не ратифікували конвенцію.
Див. також
Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму
Примітки
Посилання Текст Конвенції (CECPT) (pdf) Пояснювальна доповідь до Конвенції Таблиця підписів та ратифікацій Аналіз Комітету з прав людини Парламенту Великої Британії щодо проблем з правами людини під час імплементації правопорушення у вигляді підбурювання у Великій Британії counter-terrorism-law.org