Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах — договір Ради Європи про взаємну правову допомогу 1959 року. Його ратифікували 50 держав, включаючи всі 46 держав-членів Ради Європи.
Сторони Конвенції домовляються надавати одна одній «максимально широку взаємну допомогу» у розслідуванні злочинів, отриманні доказів та кримінальному переслідуванні осіб, які підозрюються у скоєнні злочинів. Конвенція визначає вимоги, яким мають відповідати запити щодо правової допомоги та , що надсилаються «запитуваній державою» «запитуваній державі». Крім того, Конвенція встановлює правила виконання таких судових доручень органами держави, яку запитують.
Конвенцію було укладено 20 квітня 1959 року в Страсбурзі (Франція), а чинності вона набула 12 червня 1962 року. У 2009 році Сан-Марино стало 47-ю і останньою державою-членом Ради Європи, що ратифікувала цю Конвенцію, завдяки чому вона стала однією з небагатьох універсальних конвенцій серед держав-членів Ради. Конвенцію також ратифікували Чилі, Ізраїль та Південна Корея.
Див. також
Перелік договорів Ради Європи
Посилання
Європейська конвенція про взаємну допо... | від 20.04.1959 Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах Текст Підписання та ратифікації