Фрідріх Йозеф Вільгельм Лобенгоффер, з 24 серпня 1908 року Ріттер фон Лобенгоффер (; 7 лютого 1850, Ердінг — 18 грудня 1918, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал артилерії Баварської армії.

Біографія Фрідріх був сином окружного судді Вільгельма Лобенгоффера (помер 1862). Його старшим братом був баварський генерал-лейтенант Карл фон Лобенгоффер (1843–1901).

Після закінчення кадетського корпусу вступив в 3-й польовий артилерійський полк «Королева-мати» в Мюнхені. Учасник Французько-прусської війни, безпосередньої участі у боях не брав. З 10 лютого 1873 року — полковий ад'ютант. 2 квітня 1877 року переведений в 10й піший артилерійський полк «Ботмер» в Мюнхені. З 1 жовтня 1878 по 1 жовтня 1881 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені. Під час навчання 17 березня 1881 року знову був зарахований в 3-й польовий артилерійський полк «Королева-мати». 1 грудня 1882 року відряджений в баварський Генштаб в Мюнхені. 1 грудня 1884 року повернувся у свій полк, з 11 квітня 1885 року — командир батареї. 10 березня 1887 року відряджений консультантом в Інспекцію артилерії і поїздів, 23 березня 1889 року — в Інспекцію пішої артилерії, 4 вересня 1890 року — в Баварське військове міністерство. 28 березня 1892 року зарахований в загальний військовий відділ міністерства. З 21 грудня 1896 року — командир дивізіону 1-го польового артилерійського полку «Принц-регенту Луїтпольд» в Мюнхені, з 11 серпня 1897 року служив в штабі полку. З 16 квітня 1898 року — командир 2-го польового артилерійського полку «Горн» у Вюрцбурзі, з 1 жовтня 1900 року — 3-ї польової артилерійської бригади в Ландау, з 1 жовтня 1901 року — 6-ї польової артилерійської бригади в Нюрнберзі, з 10 квітня 1905 року — 3-ї піхотної дивізії в Ландау. 20 грудня 1909 року звільнений у відставку з пенсією.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу, проте не відразу отримав призначення. З 21 грудня 1915 року — заступник баварського фельдцойгмайстера в Мюнхені. 10 серпня 1918 року остаточно звільнений у відставку.

Сім'я Лобенгоффер одружився з Каріною Баур фон Брайтенфельд (нар. 1851) у Мюнхені 11 травня 1875 року.Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1916. Zehnter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1915, S. 33. У шлюбі народилося троє дітей, зокрема майор та комерційний директор Вільгельм Лобенгоффер (1876—1931).

Звання

Офіцер-аспірант (9 серпня 1868) Другий лейтенант (12 травня 1869) Перший лейтенант (27 листопада 1876) Гауптман (11 квітня 1885) Майор без патенту (4 вересня 1890; отримав патент 9 червня 1892) Оберстлейтенант (7 листопада 1896) Оберст (31 жовтня 1898) Генерал-майор (8 червня 1902) Генерал-лейтенант (9 квітня 1905) Генерал артилерії запасу (20 грудня 1909)

Нагороди

Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 в сталі (20 травня 1871) Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест (28 квітня 1891) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу (27 грудня 1891) лицарський хрест 1-го класу (29 грудня 1899) офіцерський хрест (18 грудня 1901) командорський хрест (27 грудня 1903) зірка до командорського хреста (24 жовтня 1906) 1-го класу (17 вересня 1909) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (2 березня 1893) 1-го класу (16 вересня 1908) Столітня медаль (22 березня 1897) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден «За заслуги» Баварської корони, великий командорський хрест (1 березня 1908) Хрест «За вислугу років» (Баварія) 1-го класу (40 років) Орден військових заслуг (Іспанія), великий хрест (29 вересня 1908) Орден Червоного орла 1-го класу (8 вересня 1909) Хрест короля Людвіга (7 січня 1916) Залізний хрест 2-го класу (4 вересня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 21 квітня 1917) Срібна медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 25 травня 1917)

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 512. Joseph Karl Brennfleck: Das Königlich Bayerische 2. Feldartillerie-Regiment Horn. Verlag Max Schick, München 1939, S. 561.

Посилання

Лобенгоффер на сайті The Prussian Machine.