Чернігівська полкова сотня — військово-територіальна одиниця Чернігівського полку Війська Запорозького у 1648—1782 роках з центром у місті Чернігів.
Створення та історія Після повстання 1648 року під проводом Богдана Хмельницького і утворення козацької держави було запроваджено утворення нового адміністративно-територіального устрою. Так виникли порівняно невеликі й зручні для організації управління полки. У липні 1648 р. на території колишнього Чернігівського повіту Чернігівського воєводства та Любецького староства Смоленського воєводства Речі Посполитої було утворено новий Чернігівський полк. До складу Чернігівського полку увійшли Чернігівська полкова, Седнівська, Слабинська та Любецька сотні.
За реєстром 1649 р. Чернігівська полкова сотня була найбільшою у полку, згодом її було розподілено на 4 окремі сотні: Чернігівську полкову, Білоуську (центр с. Білоус), Вибельську (центр с. Виблі) та Волинську (центр с. Волинка). У 1669 році з полкової сотні відділилась Столенська сотня (центр с. Стольне).
Канцелярія Чернігівської полкової сотні знаходилась у Чернігові, проте хоругви зберігались у близькому до Чернігова с. Масани.
Згідно з ревізією 1713 р. до складу Чернігівської полкової сотні входили місто Чернігів і 8 сіл, у 1723 і 1729 рр. — 13 пунктів. У «Генеральному слідстві про маєтності Чернігівського полку 1729—1730 рр.» згадано 9 сіл, у 1732—1734 рp. у сотні налічувався 31 населений пункт: а саме: центр Чернігів, села Коти, Масани, Полуботки, Пивці, Количівка, Лукашовка, Слободка, Красное, ЯновкаРевізія Чернігівського полку 1732 року / Упор, та вступ Ігор Ситий, Сергій Горобець, передмова Ірина Кривошея. — Чернігів Видавець Лозовий В. М., 2014.-с. 85-92., у 1752—1753 рр. 20 населених пунктів. Згідно Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 рр. Чернігівська полкова сотня складалася з 16 населених пунктів, у 1780 р. — з 18 населених пунктів, у 1781 р. на терені сотні також знаходилось 18 населених пунктів.Галушко О. ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПОЛК У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ — ХVІІІ ст. Чернігів, 2009. с. 24-25
Якщо казати про громадські заклади то за даними ревізії 1741 р. у Чернігові діяли 6 шкіл та шпиталів, згідно ревізії 1743 р. їх було вже 8, а за ревізією 1750 р. — 9.
Населення сотні також зростало з часом. Згідно «Генерального слідства про маєтності 1729—1730 рр.» на терені Чернігівської полкової сотні знаходилось 193 двори. У матеріалах ревізії 1732 р. наведено таку кількість дворів у Полковій сотні — 133. За даними О. Шафонського, у 80-х рр. ХVІІІ ст. у Чернігові проживали 3 924 особи. На терені Чернігівської полкової сотні у цей час знаходились 1 113 хат: 28 — дворян та шляхтичів, 64 — різночинців, 17 — священиків, 9 — церковних причетників, 77 — виборних козаків, 306 — козаків-підпомічників, 295 — міщан, 111 — державних селян та 324 — селян-підданих. Мала сотня і свій прапор, у повідомленні 1760 року вказано про ньогоСитий І. Державна печатка Геьманату // Українська держава другої половини XVII—XVIII ст.: політика, суспільство, культура. — К.: Інститут історії України НАН України, 2014. — 502 с.: З ліквідацією полково-сотенного устрою було ліквідовано і Чернігівський полк і сотню. Їм на зміну прийшло Чернігівське намісництво і Чернігівська волость.
Сотники та інші посадовці СотникиКривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — К.: «Стилос», 2010. — с.-38
Подобайло (Пободайло) Мартин (1649) Угровецький Іван (квітень 1650) Коханенко Станіслав (4 листопада 1654 — липень 1658) Шуба Стефан (грудень 1659) Негович Тиміш (грудень 1659) Василь (Подобайло?) (1659) Силич Степан (1661) Коханенко Станіслав (1662) Болдаковський Василь Іванович (1669—1670) Силич Степан (1670) Полуботок Леон (червень — липень 1670) Болдаковський Василь Іванович (1671) Чеховський Андрій (наказний сотник; січень 1671) Силич Матвій Оникійович Степан (наказний сотник; жовтень 1673) Барабаш Лесько (наказний сотник; серпень 1676) Донець Дмитро Степанович (1675—1678) Євтихійович Антін (вересень 1681) Молявка Іван (1688) Мокрієвич Самійло Карпович (1690) Затиркевич Юрій Васильович (1694) Гломозда Іван, Крутень Ясько (раніше листопада 1698) Чечель-Улянич Іван Власович (1698—1699) Чечель-Улянич Іван Власович (листопад 1705) Булавка Тиміш Михайлович (1711—1719) Кущинський Тиміш (наказний сотник; 1723) Грисенко Мирон (наказний сотник; 1723) Медушевський Василь (1725, за сотника) Мокрієвич Іван Іоаникійович (1729—1732) Посудевський Федір Романович (30 січня 1733—1757) Покасовський Павло (наказний сотник; 1739) Посудевський Петро Федорович (16 вересня 1757 — 8 серпня 1769) Стоінський Семен (1770—1774) Тризна Яків Миколайович (7 липня 1774 — 29 червня 1782) Кам'янецький Петро (1782)
Отамани городові чернігівські Молявка Харко (квітень 1650) Молявка Ян Харитонович (листопад 1662 — лютий 1667) Кохановський Станіслав (1669) Угровецький Костянтин (1671) Молявка Іван Харитонович (серпень 1672 — лютий 1677) Слободецький Михайло Степанович (1679—1681) Заліський Семен (1681) Слободецький Михайло Степанович (січень 1685) Булавка Михайло (1688—1689) Половецький Мартин (1699) Товстоліс Андрій Павлович (1703) Силич Іван (1721—1725) Артем (1737) Білич Дем'ян (1743) Плохута Григорій (28 лютого 1749 — квітень 1751) Лопата Петро (грудень 1759—1761) Доморка Михайло (1768—1773) Корнеєва Кіндрат (1773—1777) Ічанський Василь (1777—1779)
Писарі Головко Яків (1725) Яремович Олексій (1738) Стефанович Іван Степанович (січень 1741 — 24 січня 1760) Корнійович Кіндрат (1760—1767) Ічанський Василь (1773—1777) Кезь Максим (1777—1779)
Осавули Семенович Ярмолай (1725) Нучко Іван (1737) Котович-Ковтун Олексій (1738—1739) Сапун Петро (1743) Котович-Ковтун Олексій (1746)
Хорунжі Ковтун Олексій (1725) Покасовський Павло (1737—1738) Тимофійович Кіндрат (1746) Товстоліс Юхим (1743—1759) Слуцький Федір (1775—1779)
Примітки
Література
Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. — К.: «Стилос», 2010. — 792 с.
Ревізія Чернігівського полку 1732 року / Упор, та вступ Ігор Ситий, Сергій Горобець, передмова Ірина Кривошея. — Чернігів Видавець Лозовий В. М., 2014. — 720 с.