Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства () — багатосторонній договір Ради Європи 1968 року, за яким держави погоджують процедури обов'язкового надання інформації у випадках, коли одна держава запитує інформацію про правову систему іншої.
Зміст Держави, які ратифікують Конвенцію, призначають єдиний орган для отримання запитів від інших держав-учасниць щодо інформації про «право і процес у цивільній та комерційній сферах, а також про їхній судоустрій». Коли запит на таку інформацію надходить від судового органу іншої держави-учасниці, Конвенція зобов'язує державу надати відповідь на цей запит. Держави можуть за допомогою окремої угоди або декларації розширювати категорії інформації, що підлягає обов'язковому наданню.
Укладення та держави-учасниці Конвенція була укладена в Лондоні 7 червня 1968 року та набула чинності 17 грудня 1969 року. Станом на 2019 рік конвенцію ратифікували 43 з 47 держав-членів Ради Європи; її також ратифікували Білорусь, Коста-Рика, Марокко та Мексика. Чотирма державами Ради Європи, які не ратифікували конвенцію, є Андорра, Вірменія, Ірландія та Сан-Марино.
Додатковий протокол 15 березня 1978 року у Страсбургі було укладено Додатковий протокол до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства. Додатковий протокол розширює категорії інформації, яка повинна надаватися, охоплюючи «матеріальне і процесуальне право та судоустрій у кримінальній сфері, включно з органами прокуратури, а також законодавство щодо виконання кримінальних покарань».
Додатковий протокол набув чинності 31 серпня 1979 року. Станом на 2013 рік його ратифікували 38 держав Ради Європи, а також Білорусь, Марокко та Мексика.
Див. також Перелік договорів Ради Європи
Посилання Європейська конвенція про інформацію щ... | від 07.06.1968 Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства: інформаційна сторінка Ради Європи Текст Конвенції Підписанти та ратифікації Додатковий протокол до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства: інформаційна сторінка Ради Європи Текст (Додатковий протокол) Підписанти та ратифікації (Додатковий протокол)