Барон Альберт Александер фон Кеніц (; 4 вересня 1842, Аугсбург — 19 березня 1925, Мюнхен) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал кінноти Баварської армії.

Біографія Він був єдиним сином баварського оберста та камергера барона Александера фон Кеніца (1790—1859) та його дружини Генрієтти, уродженої фон Керсторф (1807—1854). Його сестра Альбертина Франциска Луїза (1840—1915) була одружена з правником Крістіаном Вільгельмом Людвігом Абекеном.

Кеніц завершив службу пажем та закінчив гуманістичну гімназію в 1861 році. 12 вересня 1861 року вступив в 2-й шевальєжерський полк «Таксіс» в Регенсбурзі. 25 лютого 1962 року переведений в 6-й шевальєжерський полк «вакант герцог фон Лойхтенберг» в Бамберзі. Після початку Австро-прусської війни 15 червня 1866 року призначений ординарцем 4-ї дивізії. З9 листопада 1866 року — ад'ютант 3-ї бригади в Нюрнберзі (з 16 квітня 1867 року — в Мюнхені), з 18 лютого 1870 року — 1-ї бригади в Мюнхені. Учасник Французько-прусської війни, включаючи битви при Бомоні, Седані й Орлеані та облогу Парижа.

Після закічнення війни 10 травня 1871 року призначений в 6-й шевальєжерський полк «Великий князь Констянтин Миколайович» в Байройті. З 1 жовтня 1871 по 1 жовтня 1874 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені, після чого повернувся у свій полк, з 17 грудня 1874 року — командир ескадрону. 2 квітня 1877 року відряджений в баварський Генштаб в Мюнхені, 11 вересня 1877 року зарахований в Генштаб. 3 грудня 1877 року відряджений в Генштаб 1-го армійського корпусу в Мюнхені, 1 жовтня 1878 року — в прусський Великий Генштаб в Берліні. З 27 грудня 1879 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 4-ї піхотної дивізії у Вюрцбурзі. 29 листопада 1881 року призначений в Генштаб 2-го армійського корпусу в Нюрнберзі, 20 березня 1884 року — в штаб 1-го уланського полку «Імператор Вільгельм, король Прусський» в Бамберзі. З 6 березня 1887 року — командир 2-го уланського полку «Король» в Ансбасі, з 7 лютого 1891 року — 2-ї кавалерійської бригади в Аугсбурзі. З 25 вересня 1894 року — генерал-інспектор кінноти. З 1 квітня 1900 року — командир 1-ї піхотної дивізії в Мюнхені. 25 січня 1904 року звільнений у відставку, проте того ж дня призначений генерал-ад'ютантом принца-регента Луїтпольда. Залишився на посаді після смерті принца-регента.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу і призначений заступником командира 2-го армійського корпусу в Нюрнберзі. 21 листопада 1918 року остаточно звільнений у відставку.

Сім'я

Він одружився з графинею Йоганною фон Веррі делла Бозія (1857—1942) у Вюрцбурзі 15 січня 1883 року. Вона була дочкою баварського генерала піхоти Максиміліана Веррі делла Бозія (1824—1909) та його дружини Флорентіни, уродженої Рудхарт (1824—1907). У подружжя народилося двоє синів — Ганс Александер (1883 р.н.) і Генріх Карл (1886 р.н.).

Звання

Офіцер-аспірант (12 вересня 1861) Унтерлейтенант кінноти (25 лютого 1862) Оберлейтенант кінноти (5 липня 1866) Ротмістр (14 грудня 1874) Майор (13 серпня 1879) Оберстлейтенант (15 лютого 1886) Оберст (25 липня 1888) Генерал-майор (30 листопада 1891) Генерал-лейтенант (9 листопада 1895) Генерал кінноти запасу (25 січня 1904)

Нагороди

Хрест «За військові заслуги» (Баварія) (10 липня 1866) Армійська медаль 1866 (Баварія) (23 серпня 1866) Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу (29 липня 1868) Залізний хрест 2-го класу (24 січня 1871) 1-го класу (10 квітня 1915) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу з мечами (25 січня 1871) лицарський хрест 1-го класу (28 грудня 1885) командорський хрест (28 грудня 1892) великий командорський хрест (9 вересня 1897) великий хрест (29 грудня 1912) Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 (20 травня 1871) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (29 травня 1880) 2-го класу (12 вересня 1891) 1-го класу (22 вересня 1897) Орден Франца Йосифа, великий хрест (Австро-Угорщина; 13 березня 1895) Орден Альберта (Саксонія), командорський хрест 1-го класу (12 вересня 1895) Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 1-го класу (9 липня 1896) Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія; 9 липня 1896) Орден Корони Італії, великий хрест (30 вересня 1897) Орден Святого Михайла (Баварія) лицарський хрест 1-го класу (9 березня 1900) великий хрест (6 березня 1906) Коронаційна медаль (Російська імперія; 15 червня 1902) Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест (7 березня 1903) Орден Церінгенського лева, великий хрест (17 березня 1907) Орден Бертольда I, великий хрест (30 липня 1908) Орден Людвіга (Баварія), почесний хрест (11 вересня 1908) Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 29 вересня 1908) Медаль принца-регента Луїтпольда з короною в золоті (22 жовтня 1909) Орден Вендської корони, великий хрест (7 січня 1911) Орден Червоного орла, великий хрест (29 грудня 1912) Почесний шеф 2-го уланського полку «Король» (21 серпня 1913) Орден Залізної корони 1-го класу з військовою відзнакою (Австро-Угорщина; 21 грудня 1915) Хрест короля Людвіга (7 січня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 21 квітня 1917) Срібна медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 25 травня 1917)

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 497–498. Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. (= Münchener historische Studien, Abt. Bayerische Geschichte 1), Verlag Michael Laßleben, Kallmünz/Opf. 1955, S. 259. Otto von Waldenfels: Die Edelknaben der Churfürstlich und Königlich Bayerischen Pagerie von 1799–1918. München 1959, S. 114.