Василь Олександрович Ю́дін ( 20 березня 1956, Моніно) — український графік і педагог; член Чернігівської організації Спілки художників України з 1992 рокуЮдін Василь Олександрович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 502..
Життєпис Народився 20 березня 1956 року в селищі Моніному (нині Московська область Російської Федерації). 1981 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Михайла Дерегуса, Андрія Чебикіна, Івана Селіванова.
Протягом 1983—1996 років працював художником-монументалістом у Чернігівських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду Української РСР; у 1996—2000 роках — художником-графіком журналу «Вогні Славутича» в місті Славутичі; у 2001—2003 роках — художником-оформлювачем культурно-мистецького центру «Арт-центр» у Чернігові. Мешкав у Чернігові на вулиці Поліській.
З 2005 року викладав у Чернігівській дитячій художній школі, де з 2008 по 2013 рік обіймав посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. З 2014 по 2018 рік — інженер навчальної літографічної лабораторії Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; з 2019 року — викладач дисциплін дизайну Чернігівського фахового коледжу інженерії та дизайну Київського університету технологій та дизайну.
Творчість Працює в галузі станкової графіки. Серед його творів гравюри на картоні, офорти, літографії, монотипії, зокрема:
«Дядько Михайло» (1987); «Пейзаж з кропивою» (1988); «Велике місто» (1992); «Жовтий дощ» (1992); «Ворожка» (1994); «Світло і тінь» (1994); «Собаче намисто» (1997); «Зона відпочинку» (2010); «Довічна професія» (2011); «Свято шлунка» (2019); «Продамо» (2019); «Автопортрет з новим чайником» (2021); «Прогулянка містом» (2024); «Стан невагомості» (2025); «Дрон» (2025). </div> З 1990 року бере участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках. Персональні виставки відбулися у Чернігові у 2009 та 2025 роках.
Кілька творів митця є у колекції Чернігівського художнього музею.
Примітки
Література