Облога Чернігова (1651) — військова операція литовських військ під командуванням польного гетьмана Януша Радзивілла в липні 1651 року під час Хмельниччини. Після розгрому козацьких сил у битві під Ріпками Радзивілл підійшов до Чернігова, однак не зміг оволодіти містом через відсутність важкої артилерії та організований опір козаків. Чернігівські укріплення вистояли, і литовське військо незабаром рушило далі на Київ.

Передумови На початку 1651 року після зриву Зборівського договору 1649 року Річ Посполита готувалася до нового наступу на козацькі землі. Богдан Хмельницький організував оборону на двох напрямках. На північному (литовському) фронті були зосереджені Чернігівський полк під командуванням Мартина Небаби, Ніжинський полк, а також частини Київського та інших полків. У Чернігові навесні 1651 року перебувало до 15–20 тисяч козаків.

У червні 1651 року козаки Небаби спробували взяти Гомель — важливий литовський форпост. Після підходу підкріплень Радзивілла козацькі сили змушені були відступити. 6 липня 1651 року (за новим стилем) під Ріпками поблизу Лоєва відбулася велика битва, у якій козацьке військо зазнало важкої поразки. Загинуло кілька тисяч козаків, у тому числі полковник Мартин Небаба. Залишки військ відступили до Чернігова.

Хід подій 9 липня 1651 року (або близько цієї дати за різними системами літочислення) війська Януша Радзивілла підійшли до Чернігова. Місто обороняли залишки Чернігівського і Ніжинського полків під командуванням Степана Пободайла, який змінив загиблого Небабу.

Литовський гетьман підійшов без важкого обозу та артилерії. Сучасник подій повідомляв із табору під Любечем, що Радзивілл швидко переконався: «без артилерії цей город узяти неможливо».

Під стінами міста відбувся бій. За свідченням російського піддячого Г. Богданова, козаки завдали литовським військам відчутних втрат і захопили дві «огненні» та три полкові гармати.

Міщани Чернігова надіслали посольство з заявами покірності, однак Радзивілл не зміг організувати повноцінну тривалу облогу. Через кілька днів литовські сили зняли тиск на місто і рушили далі — через Чорнобиль на Київ, який було зайнято 25 липня 1651 року.

Наслідки Невдала спроба взяття Чернігова дозволила козакам зберегти важливий опорний пункт на півночі. Однак загальна стратегічна ситуація після поразки під Берестечком і наступу Радзивілла залишалася несприятливою. 18 (28) вересня 1651 року було укладено Білоцерківський договір, за умовами якого козацька територія значно скорочувалася, а Чернігівський і Ніжинський полки формально підлягали ліквідації. На практиці козацький устрій на Чернігівщині швидко відновився.

Подія підтвердила високу оборонну цінність чернігівських укріплень середини XVII століття.

Джерела та література

Листування Януша Радзивілла та реляції литовського війська 1651 року (архівні публікації в «Сіверянському літописі» та збірниках документів).

Примітки