Глинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівського намісництва у 1782—1796 роках, центром якої був Глинськ.
Історія Внаслідок ліквідації полкового устрою України «всевисочайшим указом від 19 генваря 1782 р.» цариця Катерина II утворила із сімох козацьких полків (Чернігівський, Стародубський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Лубенський, Гадяцький) три намісництва: Чернігівське, Новгород-Сіверське й Київське. Чернігівське намісництво поділили на 11 повітів: Чернігівський, Городнянський, Березненський, Борзненський, Ніжинський, Прилуцький, Гадяцький, Глинський, Зеньківський, Лохвицький та Роменський. Основою для Глинського повіту послужила розпущена Глинська сотня. Зі створенням намісництва Глинськ (як і Городня, Березне, Зеньків і Лохвиця) одержав статус міста (жалуваною грамотою Катерини ІІ від 3 травня 1783 року Глинську надавалися такі самі вигоди й переваги, як Києву, Чернігову, Ніжину та іншим тодішнім важливим містам). Чернігівське намісницьке правління своїм указом від липня 1783 року заснувало пряму пошту для пересилання кореспонденції з Глинська на Чернігів через села Великі Бубни та Ярошівку.
Головним урядовцем Глинського повіту був городничий. У 1784—1789 роках цю посаду обіймав секунд-майор Макар Шульгин.
У 1796 році Глинський повіт ліквідовано. За новим адміністративним поділом Російської імперії 1797 року, його територія включно з містом Глинськ увійшла до новоствореної Малоросійської губернії. Місто відтоді почало називатися «заштатним городом».
1802 року «заштатний город» Глинськ увійшов до складу Роменського повіту новоутвореної Полтавської губернії.
Примітки
Джерела Пархоменко Володимир, Пархоменко Олександр. Історичний опис села Глинськ [Роменський район, Сумської області]