Печатка Мстислава Володимировича (Хороброго) — свинцевий відтиск печатки князя Мстислава Володимировича, князя тмутороканського (1010–1036) та чернігівського (1024–1036). Пам’ятка належить до ранніх зразків князівських печаток Русі та відображає поєднання візантійської сфрагістичної традиції з претензіями князя на самостійний статус правителя. Єдина відома печатка князя Мстислава Хороброго. Подарована Олексієм Шереметьєвим Національному заповіднику "Чернігів стародавній" під час відкриття виставки "Спас Чернігівський: код 990", де і зберігається сьогодні.
Опис На лицьовому боці печатки зображено погруддя святого Константина — тезоіменного святого князя Мстислава, який, імовірно, мав християнське ім’я Константин. Святий представлений із цісарськими інсигніями: на голові — стемма з характерними підвісками, у правій руці — довгий хрест. Зображення супроводжує грецький напис:
Ὁ ἅ(γιος) Κωνσταντ(ῖνος) — «Святий Константин».
На зворотному боці міститься грецький напис:
+ Κ(ύρι)ε βοήθει τῷ σῷ δούλ(ῳ) Κων(σταντίνῳ) — «Господи, допоможи рабу Твоєму Константину».
Історичний контекст Печатка датується періодом правління Мстислава Володимировича в Тмуторокані та Чернігові. На початковому етапі князівські печатки Русі значною мірою наслідували візантійські зразки: використовували зображення святих і символи влади, а написи виконували грецькою мовою. У XI столітті ця традиція зберігалася, водночас зображення та легенди на печатках руських князів набували власних особливостей.
Використання образу святого Константина з цісарськими інсигніями на печатці Мстислава пов’язують із візантійською традицією репрезентації християнської влади. Поєднання образу святого з молитвою за князя Константина підкреслювало християнський характер його влади.
Печатка є важливим джерелом для вивчення князівської сфрагістики Русі, уявлень про статус правителя та культурних зв’язків Русі з Візантією.
Джерела
Спас Чернігівський: у координатах Русі = The Saviour Cathedral in Chernihiv: Within the Coordinates of Rus. Альбом-монографія. Керівник проєкту Н. Реброва; упорядник та науковий редактор І. Непотенко; автори текстів О. Однороженко, О. Черненко, О. Васюта, Ю. Ситий; переклад англійською А. Острянко. Київ: Видавничий дім "Антиквар", 2026. 208 с.
Примітки