Принц Е́двард А́вгуст, ге́рцог Йо́ркський і О́лбані (; , Лондон, Велика Британія — , Монако-Вілль, Монако) — британський принц із Ганноверської династії. Син Фредеріка, принца Уельського, та принцеси Августи Саксен-Готської. Онук короля Георга II, брат Георга III. Адмірал Королівського флоту (1766).
Життєпис
Принц народився 25 березня 1739 року в Норфолк-гаузі у Вестмінстері — резиденції своїх батьків. Батько — Фредерік, принц Уельський, син тодішнього короля Георга II. Мати — принцеса Августа Саксен-Готська. Батько Едварда помер 1751 року, тому його старший брат став спадкоємцем престолу, а 1760 року став королем під ім'ям Георг III. У сім'ї Едвард був третьою дитиною та другим сином.
Принц проявляв інтерес до військово-морської справи. Під час Семилітньої війни (1756—1763) Едвард вступив на службу до Королівського флоту. Брав участь у на Сен-Мало на узбережжі Франції . 14 червня 1789 року принц став капітаном корабля . 1761 року принцові надали звання контрадмірала, 1762 року — віцеадміралаHaydn, Joseph (1851). Book of Dignities; containing Rolls of the Official Personages of the British Empire. London: Longman, Brown, Greene, and Longman. p. 285. , а 1766 року — адміралаHardy, John (1784). A chronological list of the captains of his majesty's Royal navy; commencing 1673, and brought down to 1783. p. 70. .
1 квітня 1760 року дід принца, король Георг II, надав йому титули герцога Йоркського і Олбані та графа Ольстерського. Того ж року зі сходженням на престол брата Георга III Едвард Август став членом Таємної ради. До 1762 року, коли народився старший син Георга III, принц Едвард був спадкоємцем британського престолу. З початку 1760-х роках Едвард брав активну участь у політичному житті країни, частково через прагнення збільшити свої статки. Взаємини між принцом і його братом-королем дещо погіршилися. У своїй першій промові в Палаті лордів 22 травня 1767 року Едвард критикував уряд короля, який очолював прем'єр-міністр Вільям Пітт.
1765 року принц Едвард вступив до масонської ложі.
Літо 1767 року принц Едвард вирішив провести у подорожі. Він відвідав Брюссель, а в Парижі зустрівся з королем Франції Людовиком XV. На шляху до Італії принц захворів. До свого палацу його запросив князь Монако Оноре III. Газета «The London Gazette» повідомляла, що діагноз принца — «злоякісна лихоманка» (). Стан принца не покращав. 17 вересня 1767 року він помер. Кімнату Князівського палацу в Монако, у якій помер принц, відтоді називають Йоркською.
Тіло принца на кораблі доставили до ЛондонаWinfield, Rif (2007). British Warships in the Age of Sail 1793—1817: Design, Construction, Careers and Fates. Seaforth Publishing. p. 190.. 3 листопада принца поховали у Вестмінстерському абатстві в .
У літературі Письменник Джеймс Босвелл без відома принца присвятив йому свою поему «Новачок у Ньюмаркеті» (), опубліковану 1762 року. Принц Едвард — один з головних героїв роману «Втрачена королева» (; 1969) письменниці . Роман оповідає історію Кароліни Матильди — молодшої сестри принца Едварда, що стала королевою Данії і Норвегії.
Вшанування На честь принца названо містечко Форт-Едвард (нині штат Нью-Йорк, США). На честь принца названо округ Принс-Едвард у штаті Вірджинія, США. На честь принца названо та найбільший острів у провінції Східна Нова Британія, Папуа Нова Гвінея. На честь принца названо принца Едварда Августа — сина короля Георга III. Едвард Август народився за день до того, як герцога Йоркського поховали у Вестмінстері. Едвард Август — батько королеви Вікторії.
Родовід
Примітки
Література