Коса́ або стрілка — вузька намивна смуга суходолу у прибережній частині моря або озера, одним кінцем сполучена з берегом. Коса складається з піску, гальки, гравію, що нагромаджується при переміщенні їх течією уздовж берегів. Поверхня коси рівнинна, висота незначна.
В Україні поширені на чорноморському (Тендрівська коса, Кінбурнська коса) та азовському (коса Арабатська стрілка, Бердянська коса, Обитічна коса, Федотова коса) узбережжях.
Термінологія Косу, що відокремлює затоку або бухту, називають «пересипю». Косу, що з'єднує острів і материк, називають «томболо» або «переймою»Коса / Олександр Горкін // Енциклопедія «Географія». Частина 1. А - Л. С. 871.
Процес формування та структура
Складена зазвичай сипучим матеріалом (піском, галькою, гравієм, ракушою), що переміщується вздовж береговими течіями.
Коса утворюється в результаті переміщення уламкового матеріалу хвилями і вздовж береговими течіями і акумуляції (акумуляції) (відкладення) цих наносів в результаті огинання потоком наносів виступу берега.
Коса також утворюється при одночасному надходженні наносів із двох протилежних сторін. Така коса видається у відкрите море майже перпендикулярно до берега, і її часто називають «стрілкою».
Коси в Україні Азовське море Арабатська Стрілка Бердянська коса Бирючий Острів Білосарайська коса Комиш-Бурунська коса Крива коса Обитічна коса Федотова коса
Чорне море
Білі Кучугури Волоська коса Кінбурнська коса Руська коса Коса Стрілка Тендрівська Коса Ягорлицький Кут
Зниклі Серібна коса
Примітки
Література , Том 5., К., 1980, стор. 432
Береги / П. А. Каплін, О. К. Леонтьєв, С. А. Лук'янова, Л. Г. Нікіфорова. Думка, 1991, 479 з. ISBN 5-244-00449-2
Посилання Коса // Сучасна енциклопедія