Єлизаве́та Олексі́ївна Хуторна́ (справжнє прізвище — Острове́рхова) (* 11 червня 1886 — † 8 січня 1980), українська драматична акторка переважно на характерних ролях, родом з с. Ізносково на Курщині. Заслужена артистка УРСР (1951).
Творча кар'єра В молодості брала участь у Ніжинському аматорському драмгуртку, яким керувала Марія Заньковецька.
1906—1919 в Театрі М. Садовського в Києві, згодом у театрах Ромнів, Вінниці, Одеси (1925), Миколаєва (Лівобережна українська держдрама, 1930), Полтави (Музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя, 1936), під час війни — на Кавказі, далі в Ужгороді (1945) і в Запорізькому (до 1944 — Житомирському) музично-драматичному театрі ім. М. Щорса (1942—1957).
Про юну Єлизавету Хуторну, яка працювала в Театрі Садовського, Софія Тобілевич згадувала наступне: «Вигідно відрізнялась серед молодших артисток Ліза Хуторна. Я дуже її полюбила за лагідну вдачу і за любов до театру й до всього, що було окрасою життя — книжок, музики, співів та інше. Завжди витримана у своїх стосунках з товаришами, вона мені нагадувала Любов Павлівну Ліницьку. Вони обидві позначались якимись спільними духовними рисами. Найголовніші з них були благородство і чесність.»
Найкращі ролі Василина («Суєта» І. Карпенка-Карого) Хвеська («Дві сім'ї» М. Кропивницького) Зінька («Лісова квітка» Л. Яновської) Долорес («Камінний господар» Лесі Українки) Анна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя) Сірчиха («За двома зайцями» М. Садовського) Орися («Зимовий вечір» М. Старицького) Олена («На перші гулі» С. Васильченка) Марія («Понад Дніпром» І. Карпенка-Карого)
Знімалася в кінофільмі «Веселка» («Радуга») (1944).
Примітки
Література
Прес-центр Гайдабура В. Єлизавета Хуторна: Нарис. — К., 1985.