Парк «Боднарі́вка» — невеликий парк у Франківському районі міста Львова, на розі вулиць Стрийської та Наукової в однойменній місцевості Боднарівка. Він розташований фактично на колишніх городах давнього поселення Боднарівка — присілку біля фільварку, що у XIX столітті входив до складу громади Кульпарків. Загальна площа парку становить 5,1 га (за іншими даними — 5,8 га).

Історія Закладений на розі вулиць Стрийської та Наукової у 1967 році до п'ятдесятої річниці жовтневого перевороту 1917 року як парк «50-річчя Жовтня». Будували його за проєктом, розробленим проєктною групою ремонтно-будівельного управління зеленого господарства (інженери С. Колодяжний, І. Цюпко) за участю колективу Львівського автобусного заводу. Ще у 1965 році у парку з'явилася могила-пам'ятник радянському воїну Веселову, який загинув «у боротьбі з ворогами радянської влади в 1950 році» (автори пам'ятника — Андрій Бокотей, Любомир Медвідь та Микола Рибенчук. У 1990-х роках демонтований).

Парк спланований у пейзажному стилі. Доріжково-стежкова мережа складається з кільцевого маршруту, від якого відгалужуються невеличкі доріжки. Одна з доріжок приводить до штучного кам'яного узгір'я — альпійської гірки. Пряма доріжка, що тягнеться від вулиці Стрийської — своєрідна композиційна вісь, за якою здіймається православна церква Святих Великомучеників Бориса і Гліба, оточена вічнозеленими деревами та кущами.

З двох боків — східного та південного парк обмежений вулицями з інтенсивним рухом автотранспорту. Від Наукової розташовано вхідні арки, збудовані за проєктом студентського конструкторського бюро Львівського лісотехнічного університету (архітектор Васильєв). У 1975 році в центральній частині парку було встановлено списаний «Аерофлотом» пасажирський літак Ан-10, у фюзеляжі якого був влаштований дитячий кінотеатр «Літак». Літак був закріплений на постаменті, до нього були влаштовані постійні сходи. Кінопроекційна апаратура була розташована за площиною екрану. Глядацькі місця були розміщені у пасажирському салоні. Враховуючи конструктивну непристосованість кінотеатру, умови кіноперегляду були досить некомфортні. У 1988 році у кінотеатрі трапилася пожежа. Правий бік носової частини під салоном вигорів вщерть. Відновленням ніхто не став займатися. На початку 1990-х років через відсутність постійного власника літак був демонтований та вивезений з території парку.

У 1991 році на місці літака була збудована тимчасова дерев'яна церква та за ініціативи протоієрея Володимира Яреми в парку на розі вулиць Стрийської та Наукової було засновано громаду Української автокефальної православної церкви, яку очолив протоієрей Ігор Еліяшевський. Протягом 1998—2005 років на місці колишнього кінотеатру «Літак» зведена церква Святих Великомучеників Бориса і Гліба за проєктом архітектора Романа Сивенького.

Неподалік церкви зростає дуб біля якого 1993 року встановлено пам'ятний знак, на якому викарбувано: «Відродження Української незалежної церкви, обрання першого Патріарха України Святійшого Мстислава, перша річниця Незалежності України — ось події, в честь яких посаджено цього дуба».

У 2010—2011 роках у парку було відновлене зовнішнє освітлення. Для цього з міського бюджету виділили близько 300 тис. гривень. У парку встановили 46 нових опор та паркових світильників. Таке рішення прийняли під час підготовки міста до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

У 2024 році на території парку відкрили сучасний дитячий екомайданчик. На майданчику встановлено подвійну гойдалку, ігрові елементи «балансир», «пеньки з канатом», «пісочницю». Також малий ігровий комплекс, що складається з дерев'яної частини та гірки з нержавіючої сталі. Всі ігрові конструкції виготовлені переважно з робінії звичайної або дуба, а елементи благоустрою — це лавки зі спинками та урни з модрини або дуба. Відтак роботи з облаштування дитячого майданчику профінансував приватний інвестор — ТзОВ «Ле Оптіма» (ТзОВ «Кредо Девелопмент»), а проєкт розробило КП «Інститут просторового розвитку», згідно якого усі елементи майданчика виготовив Матіас Гьопфнер.

Поблизу парку «Боднарівка» планують облаштувати Алею пам'яті полеглих Героїв Національної Гвардії України. На конкурс зареєструвалися 15 авторів та колективів, які подали 10 проєктів. Обраний проєкт напрацював колектив львівської архітектурної студії «Urbanideas». Автори пояснюють свою концепцію ідеєю «мінімум втручання — максимум присутності», тобто створення алеї пам'яті, інтегрувавши її в зелену зону парку та сформувавши багатофункціональну площу.

Природні ресурси У парку висаджено чимало швидкорослих порід дерев, серед яких тополі (по периметру з північного та західного боку), берези повислі, дуб червоний, клен сріблястий. Від вулиці Наукової, одразу за головним входом, — цікаві експозиції з ялівцю козацького та барбарису, створені на невеликих округлих підвищеннях, оточених невисокими підпірними стінками. Також зростає чимало чагарників — декілька видів таволги, жилолист, форзиція, садовий жасмин, глід, бобовник, декоративна слива Піссарда та багато інших.

У парку зростає дуже багато квітів, хоча у середині 2000-х років був лише невеликий клаптик з квітковими насадженнями, який можна було побачити перед церквою Святих Великомучеників Бориса і Гліба. У 2024 році газон з магнолією, що розташовувався ближче до вулиці Наукової, перетворили на квітник з багаторічними рослинами, такими як ехінацея, барбарис, будлея, вербена, гаура, журавець, очиток, декоративні злаки та жимолость. Схожа клумба облаштована й на головній алеї парку.

Окрасою парку є декоративний ставок, в якому щоліта цвіте латаття, а також зацвіли півники болотяні. Втім, ще декілька років тому ця водойма була настільки забруднена, що її очищували спеціальною технікою. У липні 2021 року садівниця Франківського району Анна Коляда спільно з колегами розпочала проєкт з порятунку цього ставка. Заходи з очищення тривали декілька місяців і по закінченню яких став наповнили водою. Тут висадили спеціальні рослини, що зменшують замуленість водойми. Також планують ще й обгородити став, а майбутньому, можливо, зарибити його.

Світлини

Примітки

Джерела

Посилання