Кортумо́ва Гора́ (також Кортумівка) — геологічна пам'ятка природи місцевого значення, лісопарк у Шевченківському районі міста Львова. Розташований у західній частині міста, на схилах однойменної гори, що є продовженням горбистого пасма Розточчя. Від найвищої точки Львова — Замкової гори — Кортумова Гора відділена долиною річки Полтви.

Найвища гора Кортумівки — Клепарівська височина (374 метри над р. м.), а дещо нижча — гора Купермана. На цьому узгір'ї, як писав відомий історик Іван Крип'якевич у «Проходах по Львові», «…давнішими часами було видно залишки окопів; мали ще бути окопи гетьмана Петра Дорошенка, що облягав Львів разом з турками 1672 р. Один з горбів навіть названо „кіпцем Дорошенка“, але цей переказ не певний. На цих місцях за австрійських часів побудовано шанці та викопано стрілецькі рови, і з давніх окопів нема й сліду…». З 1984 року Кортумівка має статус геологічної пам'ятки природи. Загальна площа лісопарку «Кортумова гора» — близько 63 га.

Південно-західні схили гори пологі, вони спускаються до Янівського цвинтаря та вулиці Шевченка, північно-західні та північні схили стрімким уступом обриваються до вулиці Винниці та в район вулиці Варшавської, південно-східні схили довгим пологим хребтом з'єднуються з горою Страт.

На сьогодні територія геологічної пам'ятки природи «Кортумова Гора» страждає від самовільного захоплення з усіх боків. Зокрема, самовільно облаштована стайня з кіньми та інші приміщення. На території стрільниці планують будівництво багатоповерхівок.

Історія Назва гори і лісопарку походить від прізвища радника губернатора Галичини Ернста фон Кортума (1742—1811), автора праці «Magna Charta Libertatum» (1790 рік). Кортум мав тут поверхову палату з господарськими будинками та кільканадцять моргів поля, що їх обробляли четверо панщинних селян. При своєму маєтку заклав сад, в якому було понад 2000 дерев та невеликий виноградник. За садом був парк, що зберігся до нашого часу та згодом став частиною лісопарку «Кортумова Гора». У парку знаходився також гробівець дружини Кортума, Фридеріки. Від імені дружини Кортум назвав свій фільварок Фридерікенгоф. на самісінькій вершині гори була облаштована альтанка, звідки чоловік спостерігав за красою нашого міста, а також звідти було видно й гробівець його дружини, оточений, з усією тогочасною меланхолією, соснами, березами та плакучими вербами. По смерті Кортума у 1811 році Кортумівка перейшла до інших власників і врешті — у власність війська, яке облаштувало на цьому місті стрільницюJaworski Franciszek Lwόw stary i wczorajszy… — S. 331.. Біля південної межі парку упродовж XIX століття поступово розросталася територія Янівського цвинтаря.

Залізнична колія, прокладена до головного вокзалу через приміське селище Клепарів, з 1860-х років охопила Кортумівку петлею. На території колишнього фільварку Фридерікенгоф наприкінці XIX століття збудована велика фабрика будівельної кераміки, заснована Іваном Левинським та Александером Домашевичем.

Найбільшого знищення паркова зона Кортумової гори зазнала під час польсько-української війни 1918—1919 років та другої світової війни через запеклі бої, що точилися поблизу неї. Так, у вересні 1939 року за Кортумову Гору точилися бої між польським та німецьким військами. 13 вересня німецькі війська зайняли гору, звідки вели обстріл міста до 21 вересня, після чого відступили згідно умов пакту Молотова — Ріббентропа, за яким Львів дістався Червоній Армії. Біля північно-західних схилів гори, за німецької окупації 1941—1944 років, був облаштований Янівський концентраційний табір. Нині цю територію займає Личаківська виправна колонія (№ 30).

В наш час на території Кортумової гори та біля неї розташовані: спортивна стрільниця, стадіон «Торпедо», Янівський цвинтар та Навчально-спортивна база літніх видів спорту Міністерства оборони України (Львів). Територія самого парку перебуває у занедбаному стані.

Примітки

Джерела

Jaworski Franciszek Lwόw stary i wczorajszy (szkice i opowiadania): Z ilustracyami. — Wydanie drugie poprawion. — Lwów: Tow. Wydawnicze: Warszawa: E. Wende (T. Hiż i A. Turkuł), 1911. — 362 s.

Посилання