Па́аво Йо́ханнес Ну́рмі (; 13 червня 1897, Турку, Фінляндія — 2 жовтня 1973, Гельсінкі) — фінський стаєр, дев'ятиразовий олімпійський чемпіон, легенда олімпійського спорту.
У проміжку від 1920 по 1928 рік Пааво Нурмі виграв дев'ять золотих олімпійських медалей, сім індивідуальних та дві командні, а також три срібні медалі. Він вигравав медалі на дистанціях 1500 метрів, 3000 метрів (командну), 5000 метрів, 10000 метрів, у стипль-чезі та кросі.
Біографія
Дитинство Пааво Нурмі народився в 1897 році в Турку (до 1918 — Або), портовому місті на південному заході Фінляндії. Він був другою дитиною в бідній сім'ї дрібного фермера і пізніше столяра Йохана Фредеріка і Матильди Вільгельміни Нурмі. Дисципліну Нурмі виявив ще дитиною, спостерігаючи за підготовкою членів місцевого легкоатлетичного клубуRobert Pariente et Alain Billouin, La fabuleuse histoire de l'Athletisme, page 325 . У віці дев'яти років, на місцевому ярмарку, Нурмі виграв гонку між однокласниками на 1500 метрів. Через рік, коли він показує 5 хв 43 сек, багато спостерігачів вже відзначають його волю і витривалість. У 1910 році 13-річний чемпіон школи Пааво через передчасну смерть батька у віці 49 років як старший у родині кинув школу і став працівником прядильної фабрикиRobert Pariente et Alain Billouin,, op.cit., page 326 . Нурмі ще не знав про свій потенціалPaavo Nurmi, de 'loper van de eeuw' overleden Nic Lemmens (1973), (Помер Пааво Нурмі, «бігун століття»), De Atletiekwereld nr. 20: KNAU . Успіх Ханнеса Колехмайнена на літніх Олімпійських іграх 1912 в Стокгольмі був джерелом натхнення для цілого покоління молодих фінських спортсменів. Юний Нурмі 31 травня 1914 року у віці шістнадцяти років брав участь в своєму першому офіційному матчі в Турку. Забіг юніорів на 3000 метрів він виграв з результатом 10.06,9.
Перші успіхи Пааво Нурмі вирішує відновити тренування. Ліцензіат , легкоатлетичного клубу в Турку, якому він залишався вірним усю свою кар'єру, він вирішив почати сувору й інтенсивну підготовку, засновану на триразових тренуваннях, а також дотримуватися суворої вегетаріанської дієти. У 1919 році, на армійських змаганнях він виграв забіг на 15 км за 59.24 з відривом у півгодини від своїх конкурентів. Отримавши спеціальний дозвіл від свого начальства, Нурмі тепер тренується на дозвіллі у своєму полку. Йому вдалося поступово наблизитися до національних рекордів на 5000 м — 15.31 і 32.56 на 10 000 м. У 1920 році, після служби в армії, він вступив у промислове училище в Гельсінкі. Він провчився три роки і отримав диплом інженера в галузі математики. Незадовго до Олімпіади в Антверпені, він поставив свій перший рекорд Фінляндії (8.36,2 на 3 000 м).
Результати в 1914-19 Рік 2 000 м 3 000 м 5 000 м 10 000 м 1914 10.06,5 1915 6.06,8 9.30 15.50,7 1916 5.55 15.52,8 1917 15.47,5 1918 4.29 (1500 м) 15.50,7 1919 8.58,1 15.31,5 32.56
Олімпійські ігри в Антверпені (1920) На спортивній арені Нурмі вперше з'явився у 1920 році на Літніх Олімпійських іграх в Антверпені. Перший вид своєї олімпійської програми, забіг на 5000 м, він програв, через недосвідченість дозволивши французові Жозефу Гійємо обійти себе на фінішній прямій. Цей 20-річний ветеран, який щойно оговтався від отруєння газом під час війни, спуртував на останньому колі так, що навіть нездоланний Нурмі не зміг гідно відповістиUit Indrukwekkend Olympisch debuut van Paavo Nurmi, gepubliceerd in Kroniek Olympische SpelenRapport officiel des Jeux olympiques d'Anvers 1920 , сайт www.la84foundation.org . Це буде єдина поразка в його олімпійській кар'єрі від іноземного конкурента. Через три дні Нурмі отримав можливість відшкодувати втрачене на дистанції 10 000 м. Першим зі старту пішов шотландець Джеймс Вілсон, за два кола до фінішу Нурмі вийшов уперед. Гійємо ненадовго обігнав його на останньому колі, але Нурмі випередив його на фініші. З часом 31.45,8, він покращив особистий рекорд майже на хвилину і заробив свій перший олімпійський титул. Це його перша велика міжнародна перемога, і Нурмі не виявляв жодних емоцій, як буде робити протягом всієї своєї кар'єриFinale du 10000 m des Jeux d'Anvers , Національний Олімпійський Комітет Фінляндії . За цим на іграх 1920 року пішли ще два золота — в особистому та командному кросі на 10 000 ;м.
1921—1923 роки Протягом 1921–1924 років Нурмі перевищив 24 світові рекорди на дистанціях від 1500 м до 20 км.
Після Ігор Нурмі переїхав у Гельсінкі і почав підготовку до побиття світових рекордів. У цей час він домінував на всіх довгих дистанціях. Він зумів залишитися непереможеним між 1921 і 1925 на дистанціях від 1 500 метрів до 10000 м. Перша спроба 20 червня 1921, 5 000 метрів у Стокгольмі, але погані умови завадили йому. Два дні по тому, 22 червня 1921 року у Стокгольмі, він оновлює світовий рекорд на 10000 м Жана Буена, показавши 30.40,2. У цьому ж забігу по ходу на шести милях було 29.41,2, також краще за світовий рекорд, але час не було затверджено. В 1922 Нурмі повернувся до полювання на рекорди. По-перше, він покращив 4 вересня світовий рекорд 1912 року Ханнеса Колемайнена на 2000 метрів, показавши 5.26,3. Потім були рекорди на 5000 м (14.35,4) і 3 км в 1922 році. Наприкінці 1923 року фін став першим спортсменом, що тримав світові рекорди на трьох головних дистанціях: миля, 5000 м і 10000 м. Наступного року він додає до них 1500 м за 3.52,6.
Олімпійські ігри в Парижі (1924)
Коли почався стартовий відлік перед іграми 1924, Нурмі перейшов до інтенсивних тренувань. Крім довгої прогулянки і ранкових вправ, вранці він кілька разів пробігав від 80 до 400 м. Потім він долав милю, завжди виходячи з п'яти хвилин. І тільки після цього снідав.
Нурмі пробіг у забігу на дистанції 1500 м початкові 500 м швидше, ніж пробіг у 1967 році. Потім Нурмі у спринтерському темпі забезпечив собі відрив у сорок метрів, а після зберіг його і фінішував на півторакілометрівці з олімпійським рекордом 3.53,6.
Незабаром Нурмі зайняв своє місце на старті забігу на 5000 м поруч зі своїм співвітчизником Вілле Рітола, який переміг у бігу на 10 000 м за чотири дні до того. Нурмі, зачеплений тим, що фінське спортивне керівництво поставило бігти 10 000 м не його, а Рітола, вирішив «бігти за себе, а не за Фінляндію» і довести всьому світові, що є найкращим стаєром Олімпіади. Суперники з самого старту задали неймовірну швидкість. Однак Нурмі, який біг рівним і механічним кроком, витримав темп, очоливши забіг з половини дистанції. На останніх восьми колах він тримався за кілька ярдів попереду інших. Нарешті, Нурмі, в останній раз звірився з секундоміром, кинув його на траву і помчав до фінішної стрічки, на яку накотив з олімпійським рекордом 14.31,2.
Після цього Пааво виграв ще три золоті медалі на Іграх 1924 року — особистий крос, командний крос і командний біг на 3000 м.
Гастролі в США (1925)
Тур Нурмі по США почався наприкінці 1924 року і тривав п'ять місяців. З 55 стартів він програв лише два. Перший забіг відбувся в критому спортивному комплексі Медісон-сквер-гарден 6 січня 1925. Нурмі виграв у ту ніч милю з часом 4.13,6 і 5 000 м (14.44,6). Обидва рази були поліпшені старі рекорди і переможені вже знайомі по Олімпіаді суперники. посів друге місце на милю і Вілле Рітола на 5000 метрівRaevuori, стр. 199—204, 437—438 .
За п'ять місяців, проїхавши 50 000 км по всій території Сполучених Штатів, він удень виступає в школах, університетах або військових казармах, і змагається ввечері, здебільшого на критому треку, і на відстані в метрах або ярдахАмериканський тур Нурмі у 1925 році , Національний Олімпійський Комітет Фінляндії . Змагання, запропоновані промоутерами Нурмі, іноді незвичайні. Він біг проти естафети, що складається з членів індіанського племені. 17 квітня був забіг з гандикапом. Через п'ять місяців, Пааво Нурмі мав 51 перемогу в 55 стартах (45 в приміщенні), один схід і дві поразки у гандикапі, 12 нових світових досягнень на традиційних і безліч на рідкісних дистанціях. Він зазнав своєї єдиної поразки в останньому старті 26 травня 1925 року в Нью-Йорку на 880 ярдів проти найсильнішого мильовика США Алана Гелффріча.
Американці закохалися в людину, у якої був «низький пульс, але висока такса», і дали йому прізвисько Фантом. Тур був економічно вигідний не тільки для Нурмі, але також і для його рідної країни, бо споглядання діяльності Нурмі переконало керівництво США надати Фінляндії кредит в 400 мільйонів DM.
Повернення в Європу
Повернувшись до Європи, Пааво Нурмі бере участь у різних змаганнях, але його панування на олімпійських дистанціях зникає. Незважаючи на успіхи в забігах на 1 500, 5 000 і 10 000 метрів, він не може поліпшити свій власний світовий рекорд і його перемоги стають менш переконливими.
Олімпійські ігри в Амстердамі (1928) На Олімпіаді 1928 року Нурмі завоював ще одну золоту медаль і дві срібні, вигравши дистанцію 10 000 м.
Нурмі вирішив сконцентруватися на довгих дистанціях. На 10 000 м, йому вдається утримувати відрив від свого земляка Вілле Рітола і фінішувати з часом 30.18,8Олімпійські ігри 1928 в Амстердамі, офіційний звіт , сайт la84foundation.org . Без будь-якої демонстрації радості, не звертаючи уваги на старання його суперника, він зникає зі сцени відразу після гонки. Рітола отримав реванш кілька днів потому, чинячи опір фінішному прискоренню Нурмі на 5 000} метрів. Швед Едвін Віде залишився третім. Після гонки Пааво Нурмі сидів на траві кілька хвилин, скаржачись на біль стегна і вперше висловлюючи втомуPaavo Nurmi in Olympic Games , Національний Олімпійський Комітет Фінляндії . Третій акт фінського двобою відбувся на 3 000 м з перешкодами. Рітола втратив суперника через раннє падіння Нурмі, однак, той значно випереджав інших фінів у фіналі. Тим не менш він виграв третю олімпійську медаль на цих іграх. Восени 1928 року Нурмі оголосив намір закінчити спортивну кар'єру наприкінці сезону: «Це мій останній сезон на треку. Я старію».
1929—1932 роки У 1929 році разом з Віде Нурмі брав участь в комерційному турі по США (Рітола до цього часу став професіоналом). Після повернення він встановив в Лондоні новий світовий рекорд, пробігши 20 км за 1:04.38. Повернувши собі форму, він знову оголосив, що бажає зосередити увагу на підготовці до марафону на Олімпійських іграх 1932, дисципліні, яку виграв в 1920 році кумир його дитинства, Ханнес Колемайнен.
Усунення (1932) У Стокгольмському 1931 на дистанції 800 метрів сталася бійка між бігунами. На заключному бенкеті новий президент і майбутній президент Фінляндії Урхо Кекконен оголосив, що Фінляндія не буде більше брати участь в цих матчах. Ця заява збільшила зусилля Зігфріда Едстрема, шведського президента ІААФ і віце-президента МОК, оголосити Нурмі професіоналом, і, таким чином, усунути його від участі в Олімпійських Іграх.
Звинувачення в професіоналізмі (1932) Нурмі звинувачували в отриманні великих призових грошей за світовий рекорд на 20 000 метрів в 1931 році та великих компенсаціях транспортних витрат на змаганнях у Німеччині (Гданську).
У квітні 1932 Нурмі був відсторонений від міжнародних змагань. Він продовжував готуватися. 26 червня на відбіркових змаганнях у Виборзі він пробіг короткий марафон (40,2 км) без пиття з неофіційним рекордом світу 2:22. Після цього його заявили на дві дистанції — 10 000 метрів і марафон. Але за два дні до старту марафону рішенням Міжнародного олімпійського комітету Пааво Нурмі був усунений від участі в Олімпійських іграх, що проходили в Лос-Анжелесі, оскільки було доведено факт заробляння ним грошей за допомогою бігу і він був визнаний професіоналом.
Подальша спортивна кар'єра