Жа́ді́бність, захла́нність, скна́рість, заже́рливість, мамо́на, ненасите́нність (, ) — жага до здобування чи купування, іншими словами жадання наживи, користолю́бство, грошелюбство.

Релігійне трактування Жадібність в християнській етиці один зі семи смертних гріхів (гріховних пристрастей), оскільки призводить до примноження турбот і марних піклувань, до внутрішньої злості та замкнутості, а також безперервно провокує страх втрати і гнів на можливих конкурентів та заздрісників. В Євангелії від Луки, розділ 12, вірш 15, сказано: « І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.». Також в Посланні до Ефесян, розділ 5, вірш 5, навіть згадується: «Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!». Згідно з Йоаном Ліствичником, проти жадібності ворогує гріх зневіри і чеснота нестяжання.

Природа походження Початковою мотивацією (або метою) жадібності та пов'язаних з нею дій може бути сприяння особистому або сімейному виживанню. Водночас це може бути намір позбавити конкурентів потенційних засобів (для базового виживання і комфорту) або майбутніх можливостей, а отже, бути підступним або тиранічним і мати негативну конотацію. З іншого боку, метою може бути захист або протидія таким перешкодам, що загрожують з боку інших. Але незалежно від мети, жадібність має на меті створити нерівність у доступі або розподілі суспільного багатства.

Сучасна економічна думка часто відрізняє жадібність від корисливості, навіть у своїх ранніх роботахAdam Smith, The Wealth of Nations (New York: Modern Library, 1965), p.651Charles de Montesquieu, The Spirit of the Laws (Cambridge: Cambridge University Press, 1989), p. 338, і докладає значних зусиль, щоб провести межу між ними. До середини 19 століття — під впливом феноменологічних ідей Гегеля — економічні та політичні мислителі почали визначати жадібність, притаманну структурі суспільства, як негативне явище та інгібітор розвитку суспільств.Thorstein Veblen, The Theory of the Leisure Class (1934 ed.), p. 36Karl Marx, The Communist Manifesto, London, 1848 Кейнс писав: «Світ не настільки керований згори, щоб приватні та суспільні інтереси завжди збігалися. Він не настільки керований тут, внизу, щоб на практиці вони збігалися»"The world is not so governed from above that private and social interest always coincide. It is not so managed here below that in practice they coincide.". Обидва погляди продовжують ставити фундаментальні питання в сучасній економічній думці.

Вебер стверджував, що дух капіталізму інтегрував філософію скупості, забарвлену утилітаризмом.Weber, Max. The protestant ethics and the spirit of capitalism. Вебер також говорить, що, згідно з протестантською етикою, «багатство є поганим з етичної точки зору лише настільки, наскільки воно є спокусою до неробства і гріховної насолоди життям, а його придбання є поганим лише тоді, коли воно здійснюється з метою подальшого веселого і безтурботного життя»Wealth is thus bad ethically only in so far as it is a temptation to idleness and sinful enjoyment of life, and its acquisition is bad only when it is with the purpose of later living merrily and without care..

Як світська психологічна концепція, жадібність — це непомірне бажання придбати або володіти більш ніж однією потребою. Ступінь непомірності пов'язаний з нездатністю контролювати переформулювання «бажань» після усунення бажаних «потреб». Вона характеризується ненаситним прагненням до більшого, але також і незадоволеністю тим, що людина має на даний момент. Еріх Фромм описав жадібність як «бездонну яму, яка виснажує людину в нескінченних зусиллях задовольнити потребу, ніколи не досягаючи задоволення»"a bottomless pit which exhausts the person in an endless effort to satisfy the need without ever reaching satisfaction". Схильність людини до жадібності можна розглядати як особистісну рису, яку можна виміряти. За допомогою таких вимірювань було виявлено, що жадібність пов'язана з фінансовою поведінкою (як позитивно в плані заробітку, так і негативно в плані запозичення/зменшення заощаджень), неетичною поведінкою і негативно впливає на добробут.

Популярна культура Грецька міфологія розповідає історію про фрігійського царя Мідаса. Він попросив Діоніса перетворити на золото все, до чого він торкався, щоб звільнитися від обов'язку платити данину і накопичувати багатство. Діоніс задовольнив його бажання. Це прирекло Мідаса на голодну смерть, оскільки його їжа також перетворилася на золото. Нарешті йому вдалося звільнитися від цього дару, скупавшись у річці Пактолос.

Див. також

Ненажерливість Гріх Клептоманія Колекціонування Оніоманія Патологічне накопичення Споживацтво Шопінг Скнара

Примітки

Джерела Жадібність Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2 Грошолюбство //