Півні́чна Македо́ніядо лютого 2019 — Республіка Македо́нія (, ), офіційна назва — Респу́бліка Півні́чна Македо́нія (, ), у народі Македо́нія (, ) — держава на Балканському півострові у Південно-Східній Європі. Здобула незалежність 1991 року як одна з держав-наступниць Югославії. Країна без виходу до моря, межує з частково визнаним Косово на північному заході, Сербією на півночі, Болгарією на сході, Грецією на півдні та Албанією на заході. Складає приблизно третину більшого географічного та історичного регіону Македонії. Столиця та найбільше місто — Скоп'є, де проживає близько чверті від 2,06-мільйонного населення країни. Більшість жителів — етнічні македонці, які є південнослов'янським народом. Албанці складають значну меншину, яка становить близько 25 %; за нею слідують турки, роми, серби, босняки та арумуни.
Історія регіону бере свій початок з античності, починаючи з Королівства Пеонії, імовірно, змішаної фрако-ілірійської форми правління. Наприкінці VI століття до нашої ери територія була підпорядкована Перській Ахеменідській імперії, потім була включена до Македонського царства в IV столітті до н. е.. Римляни завоювали регіон у II столітті до н. е. і зробили його частиною більшої провінції Македонія. Територія залишалася частиною Візантійської імперії, однак починаючи з VI століття часто піддавалась рейдам та хвилям заселення слов'янськими племенами. Після багаторічних суперечок між Булгарською, Візантійською та Сербською імперіями, землі перебували під османським пануванням з середини XIV до початку XX століття, коли після Балканських воєн 1912 та 1913 років, сучасна територія Північної Македонії потрапила під владу Сербії.
Під час Першої світової війни територією керувала Болгарія, однак після закінчення війни країна повернулася під владу Сербії у складі новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців. Пізніше, під час Другої світової війни територіями знову керувала Болгарія, а 1945 року була включена до комуністичної Югославії, частиною якої залишалася до мирного відокремлення в 1991 році. Країна стала членом Організація Об'єднаних Націй у квітні 1993 р., але внаслідок суперечки з Грецією щодо назви «Македонія» країна була прийнята під тимчасовим описом «колишня югославська Республіка Македонія» (скорочено — «КЮР Македонія» або «КЮРМ»). У червні 2018 року Македонія та Греція вирішили суперечку угодою про те, що країна повинна перейменувати себе на «Республіку Північна Македонія». Дане перейменування набуло чинності у лютому 2019 року.
Унітарна парламентська конституційна республіка, Північна Македонія є членом ООН, НАТО, Ради Європи, Світового банку, ОБСЄ, CEFTA та СОТ. З 2005 року країна також є кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Країна із середнім рівнем доходу, що пройшла значну економічну трансформацію з часів незалежності, перетворившись на відкриту економіку. Північна Македонія — країна, що розвивається, займає 82 місце в індексі людського розвитку і забезпечує своїм громадянам соціальне забезпечення, універсальну систему охорони здоров'я та безкоштовну початкову та середню освіту.
Столиця — Скоп'є () — 448,6 тис. жителів. Великі міста: Битола (83,6 тис. жителів), Куманово (78,3 тис.), Тетово (60,3 тис.).
Етимологія
Назва країни Македонія (; ) походить від назви античного царства (згодом область) Македонес (). Давньогрецький прикметник μακεδνός (македнос) означає високий, який має той самий корінь, що й іменник μάκρος (довжина) у стародавній і новогрецькій мові. Імовірно назва означала або горяни, або високі люди.
За Гесіодом, назва Македонія походить від назви царя-засновника країни, сина Зевса і онука Девкаліона — Македона (). Область сучасної Республіки Північна Македонія в давнину була частиною царства Паннонії, яку завоювали македонці, а потім римляни, ставши таким чином римською провінцією , або .
Офіційна назва для держави, що використовувалася з 1993 року в ООН за наполяганням Греції, — Колишня Югославська Республіка Македоніяhttp://www.un.org/russian/ga/59/plenary/makedon.pdfЦентр новостей ООН — Премьер-министр бывшей югославской Республики Македонии призвал Грецию признать имя и идентичность его страны (, ) Справочник ЦРУ по странам мира: Macedonia United Nations, A/RES/47/225, 8 April 1993United Nations Security Council Resolutions 817 of April 7 and 845 of June 18 of 1993, see UN resolutions made on 1993FYROM on un.org.
1991 року при розпаді Югославії на окремі держави територія Македонії не зазнала змін. Водночас поява цієї окремої держави призвела до політичної суперечки з Грецією з приводу використання назв «Македонія» і «македонці». 4 листопада 2004 року адміністрація США офіційно визнала Республіку Македонія з цією її конституційною назвою. Тим часом Європейський Союз заявив, що буде користуватися колишньою назвою Македонії. Євросоюз також надав Греції гарантії, що Македонія зможе стати повноправним членом цієї організації тільки після узгодження назви.
У квітні 2011 року Македонія подала позов до Міжнародного суду в Гаазі. Македонія звинувачувала Грецію у створенні перешкод для вступу Македонії в ЄС і НАТО. 5 грудня 2011 року Міжнародний суд ООН ухвалив рішення, що Греція не має права блокувати членство Македонії в НАТО, ЄС та інших міжнародних організаціях-nazvanie.html ООН: Греція не в праві блокувати вступ Македонії в НАТО і Євросоюз.
12 червня 2018 року уряди Греції та Македонії після довгої суперечки прийшли до консенсусу щодо найменування країни, в результаті якого македонська сторона ухвалила рішення почати процедуру зміни назви на Республіку Північна Македонія (). 17 червня міністри закордонних справ двох держав підписали угоду про відповідну зміну назвиΥπεγράφη η συμφωνία στις Πρέσπες εν μέσω λαϊκής οργής — Μακεδόνες αποκάλεσε τον λαό του ο Ζάεφ / Protothema, 17/06/2018. 11 січня 2019 року парламент Колишньої Югославської Республіки Македонії ухвалив зміни до конституції, згідно з якими вона міняє назву на Республіка Північна Македонія. За зміну проголосував 81 з 120 депутатів.
25 січня 2019 року парламент Греції ратифікував угоду про зміну назви Македонії на Республіку Північна Македонія.
Після ратифікації парламентом Греції Протоколу про вступ Північної Македонії в НАТО 8 лютого 2019 року, Республіка Македонія почала здійснення практичних заходів щодо зміни назви на Республіку Північна Македонія (зміна вивісок, документації та ін.).
12 лютого 2019 року Республіка Македонія офіційно змінила назву на Республіка Північна Македонія.
11 лютого 2020 країна ратифікувала протокол про вступ у НАТО, за це проголосували 98 % присутніх у парламенті депутатів. 27 березня 2020 країна офіційно стала 30-м членом НАТО.
Природа
Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує на заході з Албанією (спільний кордон — 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (62 км) та визнаним більшістю світу незалежним колишнім сербським краєм Косово (159 км) і на півдні з Грецією (228 км).
Площа території — 25 713 км².
Геологія
Північна Македонія — це геологічне «перехрестя». Її територія розділена на три великі геологічні блоки: Родопський масив на сході, Пелагонійський масив у центрі та зону Вардар, що їх розділяє.
Східна частина країни складена з найдавніших гірських порід регіону — докембрійських гнейсів та кристалічних сланців. У зоні Вардар, яка колись була океанічним басейном, спостерігаються інтенсивні магматичні процеси, що призвели до формування багатих родовищ золота, свинцю та цинку.Macedonian Geological Survey
Західна частина (гори Кораб та Шар-Планина) геологічно ближча до Динаридів, з характерними вапняковими скелями та складчастими структурами. Унікальним є район Охридського та Преспанського озер: вони заповнюють тектонічні грабени (розломи), що робить їх одними з найстаріших озер Європи, вік яких обчислюється мільйонами років.Geological evolution of the Pelagonian Massif
Для Північної Македонії характерні часті землетруси. Один із них у 1963 році зруйнував місто Скоп'є.
На території країни є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область).
Рельєф
Більшу частину території Північної Македонії займають середньовисокі гори (висота до 2764 м у межах хребта Кораб на кордоні з Албанією) із плоскими вершинами й крутими глибоко розчленованими схилами. Складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст.
Гори розділені тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охридським, Преспа — найбільшими на Балканському півострові) або долинами річок (головним чином басейн річки Вардар).
Клімат
Клімат середземноморський. Літо спекотне сухе, зима м'яка дощова. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — мішані ліси й чагарники, вище — гірські луги. Середня річна температура 11—12 °C, середня температура липня 21—24 °C, січня — бл. 0 °C. Середня річна кількість опадів 500—700 мм, причому на півдні їх випадає більше.
Внутрішні води
Північна Македонія є сухопутною гірською країною. 84 % території належить до басейну Егейського моря, а 16 % — до Адріатичного. Головною річкою є Вардар (загальна довжина 388 км, у Північній Македонії — 301 км, басейн 20535 км²). Основні притоки Вардара — Брегалниця (225 км), Црна (207 км) та Пчиня (135 км). До басейну Адріатичного моря належить річка Чорний Дрин (довжина в країні 56 км), що витікає з Охридського озера.
Озера є головною природною гордістю країни, представлені трьома давніми тектонічними водоймами: Охридське озеро — загальна площа 358 км², з яких Північній Македонії належить 248 км² (найглибше озеро Балкан — до 288 м, об'єм 55,4 км³). Преспа (Велике Преспа) — розташоване на висоті 853 м. Загальна площа 259 км², македонська частина — 176 км². Дойранське озеро — мілководне тектонічне озеро на кордоні з Грецією (загальна площа 43 км², македонська частина — 27,3 км²).
У країні збудовано понад 110 дамб і водосховищ для забезпечення водою посушливих сільськогосподарських регіонів та виробітку електроенергії: Тиквешське озеро на річці Црна — найбільше штучне озеро за об'ємом і площею (14 км²). Мавровське озеро — розташоване в національному парку на висоті 1200 м (площа 13,7 км²). Озеро Козяк на річці Треска — найглибше водосховище країни (глибина до 130 м, площа 13,5 км²).
Болота в Північній Македонії не займають великих площ через рельєф, але є важливими осередками біорізноманіття. Найбільшими є Студенчишське болото на узбережжі Охридського озера (останнє збережене торфове болото регіону площею близько 0,6 км²) та болотні комплекси в котловині Пелагонія і біля озера Дойран.
Грунти
Ґрунтовий покрив Північної Македонії дуже складний через мозаїчний рельєф, що складається з гірських хребтів та міжгірських улоговин. У гірських районах домінують скелетні лептосолі (leptosols) та коричневі лісові ґрунти (cambisols), сформовані на гранітах, сланцях та вапняках. На високогірних пасовищах поширені гірсько-лучні ґрунти з високим вмістом органіки.
У котловинах (Пелагонія, Вардарська долина) переважають смолниці (vertisols) — важкі темні глинисті ґрунти, які розбухають під час дощів і тріскаються під час посухи. Разом з алювіальними ґрунтами (fluvisols) вони складають основу аграрного сектора країни. Змив ґрунтів на схилах є вагомим чинником деградації земель.
Рослинний світ
Флора
Попри відсутність виходу до моря, Північна Македонія володіє багатою флорою завдяки складному рельєфу та перетину континентального і середземноморського кліматичних впливів. Флора судинних рослин включає близько 3700 видів та підвидів. Видове багатство мохів становить понад 500 видів, а лишайників — більше 500 видів. Переважаючі родини: айстрові (Asteraceae), бобові (Fabaceae), злакові (Poaceae), глухокропивові (Lamiaceae) та капустяні (Brassicaceae).
Флора країни налічує близько 110 вузьких ендеміків та понад 300 балканських ендеміків. До них належать: крокус македонський (Crocus macedonicus), шавлія македонська (Salvia macedonica), фіалка шарська (Viola scardica).