Лев Я́кович Ка́рпов (; , Київ — 6 січня 1921, Москва) — учений, революціонер, організатор хімічної промисловості.
Біографія Лев Якович Карпов народився 18 квітня (30 квітня за новим стилем) 1879 року в Києві в сім'ї прикажчика.
1896 року вступив до Московського вищого технічного училища, але тільки 1910 року закінчив його. Навчання переривалося численними арештами за участь у революційному русі. За освітою — хімік.
Член московського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», один з організаторів і керівників «Північного союзу РСДРП».
У 1911—1915 роках займався організацією каніфольно-скипідарного виробництва в Росії; уперше налагодив виробництво в російській імперії хлороформу та рідкого хлору.
У 1915—1917 роках — директор Бондюзького хімічного заводу на Камі.
Від 1918 року перебував на радянській роботі. Один із засновників Центральної хімічної лабораторії Вищої ради народного господарства в Москві (згодом Фізико-хімічний інститут імені Льва Карпова).
Помер 6 січня 1921 року в Москві. Ілля Збарський, син Бориса Збарського, писав: «1921 рік. Узимку помер Лев Якович Карпов; він довго хворів, і московські знаменитості лікували його від малярії і всіх можливих хвороб, яких у нього насправді не було. Правильний, але вже запізнілий діагноз поставив знаменитий Дмитро Дмитрович Плетньов, який відразу визначив сепсис із фокусом в серце. Протягом усієї хвороби Карпова батько був при ньому та робив усе можливе, щоб урятувати його. Після смерті Карпова щойно відбудований Інститут фізичної хімії назвали його іменем. У флігелі, вцілілому при погромі, оселилася сім'я Лева Яковича — його вдова Ганна Самійлівна і сини, Володя і Юра» Збарский Илья. Объект № 1. — Москва: Вагриус, 2000. — С. 26..
Похований біля Кремлівської стіни.
Сім'я Дружина — Ганна Самійлівна Лувіщук (1883—1968) — революціонерка, директор Державного історичного музею в Москві (1940—1962). Син Володимир Львович Карпов (1907—1986) — хімік-технолог, один із творців радянської радіаційної хімії полімерів, лауреат Державної премії СРСР (1969). Син Юрій Львович Карпов (1912—1996) — фахівець у галузі експериментальної аеродинаміки та балістики, лауреат Сталінської премії (1951), Державної премії СРСР (1974).
Пам'ять
У 1930-і роки в Леніграді (нині Санкт-Петербург) встановлено мармурову дошку Льву Карпову (адреса — Ліговський проспект, 281).
У Татарстані є відкрите акціонерне товариство «Хімічний завод ім. Л. Я. Карпова».
Примітки
Література — С. 47. Большая советская энциклопедия. — 3-е издание. — С. 224. Писаржевский О. Н. Страницы жизни большевика-ученого: О Л. Я. Карпове. — Москва: Госполитиздат, 1960. — 31 с. Светом ленинских идей. — 2-ое издание. Москва, 1969. Волков В. А., Карпов В. Л., Карпов Ю. Л., Сакодынский К. И. Лев Яковлевич Карпов. — Москва, 1984. — 92 с.
Посилання Хімічний завод імені Льва Карпова. Історія підприємства Російське генеалогічне дерево Науково-дослідний фізико-хімічний інститут імені Льва Карпова. Портрети видатних учених інституту Мерецков К. А. На службе народу. — Москва: Политиздат, 1968.