Станція мілкого закладення — узагальнювальна назва кількох типів підземних станцій метрополітену, характерною рисою яких є мінімальна глибина закладення, безпосередньо нижче точки промерзання ґрунту.
Будівництво станцій мілкого закладення здебільшого ведеться у відкритому котловані, закріпленому розстрілами, за допомогою типових конструкцій зі збірного або монолітного залізобетону.
Типова станція мілкого закладення зазвичай має два, рідше — один вестибюль, з'єднаний з платформою станції сходами, а якщо перепад висот перевищує 5 метрів, встановлюється також ескалатор на підйом (при перепаді більше 7-ми метрів — і підйом, і спуск здійснюється ескалаторами).
Можна виокремити такі типи станцій мілкого закладення:
Односклепінні Колонні трипрогонні Колонні двопрогонні Однопрогонні Джерела