Степа́н Микола́йович Чарне́цький (21 січня 1881, Шманьківці, Австро-Угорщина — 2 жовтня 1944, Львів, УРСР) — український поет, перекладач, журналіст, фейлетоніст, театрально-музичний критик, актор, режисер, громадський діяч. Член Спілки письменників України (1939). Автор пісні «Ой у лузі червона калина».

Життєпис Степан Чарнецький народився 21 січня 1881 року в селі Шманьківцях, нині Заводської громади Чортківського району Тернопільської области України. Був тринадцятою дитиною у священницькій родині отця Миколи Чарнецького. Рано залишився без батька, який помер від тифу. Початкову школу закінчив у Станиславові. З 1895 року навчався в гуманітарній і реальній гімназіях у Львові.

Закінчив інженерний (шляхо-будівельний) факультет цісарсько-королівської Вищої політехнічної школи (нині національний університет «Львівська політехніка»).

Активіст молодіжних товариств; співав у хорі товариства «Основа»; учасник літературного угруповання «Молода муза». Працював у Львові інженером у земській управі й крайовому виділі (1906–1912). Під час Першої світової війни — помічник начальника залізничної дільниці № 5 Львів-Стрий, Львів-Самбір. Редактор часописів «Український голос» (1915), «Український вістник», член редколегії журналів «Шляхи» (1915–1917), «Життя і мистецтво» (1920). Співпрацював із редакціями газет і журналів «Будяк» (1921–1922), «Воля», «Громадська думка», «Діло» (1921–1924), «Літературно-науковий вістник», «Ілюстрована Україна», «Міщанське слово», «Молода Україна», «Назустріч», «Новий час», «Руслан», «Українське слово» та польськими часописами. Від 1920 — референт преси при Львівському магістраті. 1939–1941 — науковий співробітник Львівської наукової бібліотеки.

Театральна діяльність Театральний референт, режисер і художній керівник театру товариства «Руська бесіда» (весна 1913 — серпень 1914), з яким гастролював на Тернопільщині, Львівщині, Прикарпатті та інших, поставив у ньому «Украдене щастя» Івана Франка (1907, уперше за позацензурним текстом), «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка, «Дядя Ваня» А. Чехова та інші; переклав для театру п'єсу «Марія Магдалина» Х.-Ф. Геббеля, лібрето опер «Фауст» Ш. Гуно, «Мадам Батерфляй» Дж. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, оперети «Орфей у пеклі» Ж. Оффенбаха.

Доробок Автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»; 1914); у співавторстві з Богданом Весоловським написав відому пісню-танґо «Прийде ще час».

Автор поезій, фейлетонів, памфлетів, літературно-мистецьких статей, нарисів із історії галицького театру, рецензій, мистецьких портретів, розділу «Театр» у виданні Івана Тиктора «Історія української культури (за редакцією Івана Крип'якевича)» (Львів, 1937).Степан Чарнецький. Театр // Ізборник., спогадів про О. Мишугу, О. Нижанківського і Д. Січинського, І. Франка.

Вийшли збірки поезій «В годині сумерку» (1908), «В годині задуми» (1917), «Сумні ідем» (1920), прозових новел і фейлетонів «Дикий виноград» (1921), «Квіти й бодяче» (1922; обидві з підзаголовком «Нариси й замітки з дороги життя»; під псевдонімом Тиберій Горобець), «З мойого записника » (1922), книга «Нарис історії українського театру в Галичині» (1934; перевидана зі скороченням у збірці «Вибране», Львів, 1959, де тексти з політичних та інших міркувань надмірно відредаговані).

Першим повністю переклав українською і видав поему А. Міцкевича «Конрад Валленрод»; автор перекладів польською мовою творів українських авторів. Окремі твори надруковані в поетичній антології «Акорди» (1903, укладач І. Франко), у збірках «Молода Муза» (Київ, 1989) та «Образки з життя» (Львів, 1989), «Розсипані перли. Поети „Молодої музи“ (Київ, 1991) та інші. Поезії Степана Чарнецького переклав польською мовою Сидір Твердохліб.

Родина Батько: о. Микола Чарнецький. Мати: Владислава Екгардт-Чарнецька. Брати та сестри: Леонця, Йосиф, Іван, Олена, Геня, Маня, Михайло, Володимир, Станіслав, троє невідомих. Дружина: Ірина Поповчак-Чарнецька. Доньки: Олеся та Олександра.

Помер 2 жовтня 1944 року, похований на Личаківському цвинтарі у Львові (19 поле).

Вшанування пам'яті 26 травня 1991 року в родинному селі поета відкрили пам'ятник Степанові Чарнецькому (ініціаторка встановлення Надія Процьків, скульптор Іван Мулярчук). На фасаді Будинку культури в смт Заводське Чортківського району встановлена пам'ятна дошка на честь Степана Чарнецького.

У 2005 році Надія Мориквас видала книгу «Меланхолія Степана Чарнецького».

Вулиці Степана Чарнецького є у рідних ШманьківцяхРішення Шманьківської сільської ради від 14 жовтня 2001 року № 107 «Переіменування назв вулиць», ЧортковіРішення Чортківської міської ради від 26.06.2014 № 207 «Про затвердження назв вулиць провулків м. Чорткова»., ТернополіУхвала Тернопільської міської ради від 26 серпня 1991 року «Про перейменування, повернення історичних назв та уточнення назв вулиць і майданів», Херсоні, Кропивницькому (провулок), Заводському, Шклі (провулок та вулиця)У Новояворівській громаді Львівщини перейменували вулиці // Справжня варта. — 2022. — 15 червня., МалечковичахВулицю у Солонці назвуть на честь прем'єра Великої Британії // Вголос. — 2022. — 4 травня..

30 жовтня 2024 року до 80-ї річниці з дня смерті Степана Чарнецького в Чортківському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі імені Василя Барвінського погашено іменну марку з конвертом.

Аудіозаписи творів

Тиберій Горобець (Степан Чарнецький). "У львівській каварні": https://www.youtube.com/watch?v=LVzIW2E8lmc Степан Чарнецький. "Прелюдія des-dur": https://www.youtube.com/watch?v=MBweppPyVRc Степан Чарнецький. "Вина, вина, дівчино!" : https://www.youtube.com/watch?v=-XbxI1j_Nvg

Примітки

Джерела

 — С. 627.

«Наука і суспільство» — № 8. — 1990. — С. 74.

Посилання

Твори на «Поетиці» Огородник М., Коваленко, С. Що відомо про автора шлягеру «Ой, у лузі червона калина…» // АрміяInform. — 2022. — 3 серпня. Кисіль, А. Автор пісні «Ой, у лузі червона калина» — з Тернопільщини // Терен. — 2022. — 28 червня. Лозинська, Ю. Червона калина: спогади про автора бойового шлягера від його правнучки та друга родини // Район Історія. — 2022. — 28 травня. Шот, М. А ми тую червону калину підіймемо… // Урядовий кур'єр. — 2022. — 14 травня. Томчишин, Ю. Прості слова, що стали гімном, який надихає. Історія створення пісні «Ой у лузі червона калина» // Експрес. — 2022. — 10 травня. Іноземцева, Ю. Пісня, що єднає серця! Історія створення «Червоної калини» та як гімн незламності переспівали тернополяни // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 1 травня. Терлюк, І. Автор пісні «Ой у лузі червона калина» Степан Чарнецький — родом з Тернопільщини // Суспільне Новини. — 2022. — 18 квітня.