Черве́нські городи́ (Червенські гради, Червенські міста) — історико-географічна група городищ X—XIII століть на лівобережжі Західного Бугу та правобережжі Дністра.
Термін Термін «Черве́нські городи́» вперше вжито в «Повісті минулих літ» в епізоді міжусобної війни 1018 року. Тоді польський князь Болеслав І Хоробрий отримав ці міста у володіння від свого зятя — великого князя київського Святополка Володимировича в обмін на військову допомогу.
Розташування Територія Черве́нських городів не становила єдиної адміністративної одиниці; це була сукупність окремих укріплених міст на лівобережжі Західного Бугу та правобережжі Дністра, до складу яких входили: Червен, Перемишль, Городло, Сутійськ, Угровеськ, Стовп'я та інші гради.
Історія
Передумови До моменту початку польської експансії на південь територія між річками Віслок і Дністер була ареалом розселення східнослов'янського племені хорватів. Саме вони заснували низку міст, зокрема Перемишль. На думку історика Леонтія Войтовича, у цьому районі у IХ–Х століттях навіть існували племінні хорватські князівства.
З 966 року землі карпатських хорватів потрапили у сферу інтересів Угорського князівства, яке змогло підкорити деякі племінні князівства та навіть заволодіти містом Перемишль. Хоча, за припущеннями Леонтія Войтовича, деякий час місто могло зберігати певну самостійність.
Боротьба за Червенські городи У 981 році київський князь Володимир Святославич здійснив свій масштабний західний похід, у ході якого підпорядкував низку міст, зокрема Перемишль та Червен. На думку історика Арсенія Насонова, ця кампанія була спрямована не стільки проти власне тогочасної Польської держави П'ястів, скільки проти незалежних князівств карпатських хорватів і дулібів, чиї території пролягали вздовж стратегічного транзитного торгового шляху, що зв’язував Київ із Краковом та Прагою.
Важливим підтвердженням того, що похід київського князя 981 року не був прямим конфліктом між Польщею та Руссю, є той факт, що землі Малопольщі разом із Краковом увійшли до складу Польського князівства лише в 999 році. Тобто станом на 981 рік Русь і Польща ще не мали спільного безпосереднього кордону на Прикарпатті.
Саме під 981 роком у «Повісті минулих літ» уперше згадуються Червенські городи як «Червен и ины грады». Проте в сучасній українській історіографії домінує думка, що це літописне повідомлення є свідомою ретроспективною конструкцією київського хроніста початку ХІІ століття, яка мала на меті історичне обґрунтування дій руських князів. При цьому літописець навмисно вибудовував «триактну дію» (981, 1018 та 1031 роки) на каркасі власного уявлення про русько-польські відносини, ігноруючи племінну належність населення Червенської землі.
Окремий науковий інтерес викликає літописне формулювання «Иде Володимиръ к Лѧхомъ». Деякі українські дослідники трактують цей пасаж як свідчення мирного приєднання територій, аргументуючи це тим, що зворот «іти на» традиційно означав воєнну виправу, тоді як нейтральне «іти до (къ)» вказувало лише на вектор руху чи дипломатичну місію.
Згодом, у 1018 році, під час міжусобної війни на Русі, польський князь Болеслав І Хоробрий отримав Червенські міста у володіння від свого зятя — великого князя київського Святополка Ярополчича (або Володимировича) в обмін на військову допомогу. Проте вже у 1031 році рідні брати Ярослав Мудрий та Мстислав Тмутараканський у ході спільного походу остаточно повернули Червенські городи до складу Давньоруської держави.
Див. також Червен Червона Русь Черв'яни Дуліби Червоноград Червоногород
Примітки
Література Вортман Д. Я. Червенські гради //
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993. Ісаєвич Я. Д. Територія і населення «Червенських градів» (X—XIII ст.) // Український історико-географічний збірник. Вип. 1. — К., 1971 Ісаєвич Я. Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. Вип. 6. — К., 1971. Юсупович Адріан (Варшава). Чи ходив Володимир Великий на/до ляхів? (польсько-руські відносини наприкінці Х — на початку ХІ с.) // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 5 (524) (вер.-жовт.). — С. 43—69. — ISSN 0130-5247. Ляска В. Червен та «Червенські гради»: історіографічні міфи на тлі труднощів археології // Археологічні дослідження Львівського університету. 2014. Випуск 18. С. 167—211. Холм та Холмщина — подорож для українця. Частина 1: Найдавніші сторінки історії Волині
Посилання