Віфінія або Вітинія (, ) — історичний край, держава (бл. 297 до н. е. — бл. 74 до н. е.) на північному заході Анатолії (Малої Азії), провінція Римської імперії (з бл. 74 до н. е.).
Назва походить від імені племені віфіни, що разом з іншими фракійцями з племінного союзу астів (відомих також як тіни) переселилися до Малої Азії з Балкан. Вважається, що переселення відбулося після колапсу бронзової епохи або під час ранньої залізної доби; згідно іншої версії, це сталося у 460-х роках до н.е. після повалення перської влади у Фракії внаслідок поразки від греків.
Історія Спочатку віфінські володарі визнавали владу Лідії, згодом — Персії. Після вторгнення до Малої Азії військ Александра Македонського, цар Бас відмовився визнавати його владу. У 297 до н. е. син Баса Зіпойт I, відбивши черговий напад македонців, оголосив Віфінію незалежною державою. Її столицею стала Нікея.
Нікомед I для захисту від зовнішніх ворогів запросив до Малої Азії войовничі кельтські племена галатів, поступившись на їхню користь частиною території Віфінії, що з того часу отримала назву Галатія. Столиця держави була перенесена до збудованого на руїнах Астаку нового міста, яке на честь царя отримало назву Нікомедії.
З появою в регіоні римлян, віфінські володарі намагалися підтримувати з ними союзницькі відносини. У 75 до н. е. цар Нікомед IV Філопатор, який не мав дітей, заповів свою державу Риму. Після його смерті у наступному році Віфінія була перетворена на римську провінцію.
Історичні згадки Регіон згадується у Повісті врем'яних літ:
Володарі Віфінії Дідалс Ботир Бас — 376 — 326 рр. до н. е. Зіпойт I — 326 — 278 рр. до н. е. Нікомед I — 278 — 255 рр. до н. е. Зіпойт II — 255 — 254 рр. до н. е. Зіел — 254 — 228 рр. до н. е. Прусій I Кульгавий — 228 — 182 рр. до н. е. Прусій II Мисливець — 182 — 149 рр. до н. е. Нікомед II Епіфан — 149 — 127 рр. до н. е. Нікомед III Евергет — 127 — 94 рр. до н. е. Нікомед IV Філопатор — 94 — 74 рр. до н. е.
Примітки
Посилання
T. Bekker-Nielsen, Urban Life and Local Politics in Roman Bithynia: The Small World of Dion Chrysostomos, 2008.