Єгу́ді Мену́хін (; , Нью-Йорк — , Берлін) — скрипаль, диригент, педагог та письменник. Попри те, що він народився у США, у 1970 році отримав громадянство Швейцарії, а пізніше (у 1985 році) — Великої Британії, де, власне, і зробив більшу частину своєї кар'єри.

Дитинство Єгуді народився у Нью-Йорку 22 квітня 1916 року в родині литовського єврея та караїмки, яка іммігрувала із Росіїйської імперії шість років до того. Після народження сина сім'я переїхала до Сан-Франциско. Батько Мойше Менухін (первісно Мнухін) рабин, народився в Гомелі, а мати Марута Шер, караїмка, народилася в Ялті. Мати Ієгуді чудово грала на віолончелі та на фортепіано, хлопчику не було й двох років, як його вперше узяли на концерт симфонічного оркестру. Коли Менухіну виповнилося 5 років, його тітка купила йому його першу скрипку і віддала на навчання до Зігмунда Анкера. Перші спроби оволодіти інструментом були надзвичайно складними через уроджену скороченість пальців, проте вже через півроку юний Єгуді зміг виступати в престижному учнівському окрестрі «Фермонт». З семи років хлопчика почав опікувати концертмейстер симфонічного оркестру Луїс Персінгер.

Надзвичайний талант хлопчика помітив місцевий меценат Сідней Ерман. Він дав пораду відправити Менухіна на навчання до Парижа, а витрати він бере на себе. Отже, восени 1926 року, уся сім'я вирушила до Парижа. Там Єгуді зустрів відомого скрипаля, диригента й композитора Джордже Енеску, який став для Менухіна не тільки педагогом й вихователем, а й батьком і другом. Енеско заповів Ієгуді його дорогоцінні скрипки.

Початок концертної діяльності

Юний скрипаль починає концертну діяльність уже в 12 років. Спочатку пару концертів у Парижі, а потім сенсаційний виступ у Нью-Йорку, в Карнегі-хол. Невтомна праця над звуком привела до неймовірних результатів. У платівках 14-річного Менухіна ми бачимо два дуже різні твори — «Кампанелу» Паганіні і транскрипцію пісні Любаші з опери Римського-Корсакого «Царська наречена». І якщо перший твір ставить опановування (хай і високою, але доступною іншим) віртуозною майстерністю, то другий вимагає виняткової драматичної сили. Менухін чудово виконав цю задачу. І далі серед його записів ми бачимо абсолютно різні за стилем й характером твори, як сонати Баха, концерт Паганіні, «Іспанська симфонія» Лало, концерти Моцарта тощо.

До Менухіна приходить світова слава. У Берліні поліція ледве стримувала натовп, які влаштували музиканту 45-хвилинну овацію. А в Римі люди розбили вікна у концертному залі Аугустео, намагаючись попасти туди. У 1931 році Менухін отримав першу премію на конкурсі Паризької консерваторії.

Інтенсивна концертна діяльність продовжувалась до 1936 року. Музикант раптом перервав всі свої концерти й оселився з батьками й сестрами у Каліфорнії.

Друга Світова Війна

У середині 1938 року музикант вийшов з добровільного ув'язнення і одружився з Нолою Ніколас, яка народила сина і дочку.

За час Другої світової війни Менухін дав понад 500 концертів майже в усіх місцях, де проходили бойові дії. Наприкінці 1943 року Ієгуді їде в Англію, де розпочинає бурхливу концертну діяльність. Там же він і зустрічає англійську балерину Діану Голд, від шлюбу з якою на світ з'являються Джеральд і Єремія.

Невдовзі після перемоги над фашизмом Менухін робить ще одне турне по країнах-союзницях, і, зокрема, Індії. Там він захопився практикою йоги (див. , з яким Менухін товаришував усе подальше життя).

Менухін багато грав зі своєю улюбленою сестрою, видатною піаністкою — Хепзібах Менухін.

Подальша діяльність

Менухін продовжує давати концерти, а крім того, диригує та викладає. У 1962 році він засновує Школу Ієгуді Менухіна в Сурреї. У 1983 році разом з Робертом Мастерсом започатковує Міжнародний Конкурс Ієгуді Менухіна для молодих скрипалів. Менухін мав найдовший за всю історію контракт з компанією звукозапису EMI — 70 років. За цей термін він зробив понад 300 записів і як виконавець, і як диригент.

Менухін грав не тільки класичну музику, ще він захоплювався джазом. З 1970 по 1990 роки він виконував джаз разом із скрипалем Стефаном Граппеллі. У 1990 році Ієгуді став першим диригентом Азійського Молодечного Оркестру, і з ним він давав концерти по всій Азії.

Цікаві факти

Ось що пише про нього Уінтроп у своїй статті:

Менухін перший у світі виконав надскладний концерт Елгара з композитором як диригентом. Бела Барток на прохання Менухіна написати щось невеличке для нього, створив свою славнозвісну сонату. Альберт Ейнштейн, прийшовши на один з концертів молодого Менухіна, сказав: «Тепер я знаю, що на світі є Бог!» Бруно Монсенжон зняв про нього відомий фільм «Скрипка століття».

Відомі учні Валерій Соколов

Менухін і Україна

Єгуді був знайомий з відомим українським бандуристом Романом Гриньковим і вони записали спільний альбом. Сам Єгуді казав, що йому сильно подобається бандура. Він хвалив бандуру та її красивий, мелодичний звук.

Джерела Энциклопедия «100 Великих Музыкантов» «Скрипка століття»

Менухін в Інтернеті

Офіційний сайт Менухіна Міжнародний фонд Ієгуді Менухіна Міжнародний Конкурс Ієгуді Менухіна для молодих скрипалів Фестиваль імені Менухіна Ієгудіана, книга про Менухіна

Примітки