Мунтжа́к або гавкаючий олень (Muntiacus) — рід оленів (Cervidae), який містить 12 сучасних видів, що поширені у Південній та Південно-Східній Азії, Китаю та деяких районах Японії. Більшість видів роду внесені МСОП в категорії «найменшого ризику» або «недостатньо даних», хоча інші, такі як чорний мунтжак, борнейський жовтий мунтжак та гігантський мунтжак, є вразливими, майже загроженими та критично загроженими відповідно. Це найстаріший рід оленів, який виник біля 15-35 млн років тому в епоху міоцену. Його найдавніші залишки знайдені на території Франції, Німеччини та Польщі.
В азійських країнах мунтжаки є предметом полювання, їхнє м'ясо вважається делікатесом.
Розповсюдження Сучасні види є вихідцями з Азії, їх можна зустріти в Індії, Шрі-Ланці, М'янмі, В'єтнамі, Індонезійських островах, Тайвані та Південному Китаї. Вони також зустрічаються в нижніх Гімалаях (Тераї в Непалі та Бутані).
Опис Населяючи тропічні регіони, олені не мають сезонних звичок, тому спаровування можуть відбуватися в будь-який час року. Таку поведінку також зберігають популяції, пізніше завезені в країни помірного клімату. Харчуються ці олені рослинною їжею: листям, травою, бруньками, опалими фруктами.
У збудженому або схвильованому стані ці олені видають звуки, схожі на гавкіт собак. Самці мунтжаків захищають належні їм райони від вторгнення інших самців, використовуючи в сутичках не стільки короткі роги, скільки гострі ікла на верхній щелепі. Такі «бивні» притаманні лише дорослим самцям. У водяних оленів також є видимі бивні, але вони відрізняються за розміром та формою.
Вагітність у самок триває близько 7 місяців, після чого зазвичай народжується одне дитинча, якого мати приховує в заростях, поки те не зможе самостійно за нею слідувати.
Залози Мунтжаки володіють різноманітними запаховими залозами, які виконують важливі функції спілкування та територіального маркування. Вони використовують свої лицьові залози в основному для позначення території, а іноді й інших особин, залози відкриваються під час дефекації та сечовипускання, а також іноді під час соціальних проявів. У той час як лобні залози зазвичай відкриваються мимовільно в результаті скорочення лицьових м’язів, перед очні залози можуть мимовільно розкриватися набагато ширше і навіть вивертатися назовні, щоб виштовхнути розташовану залозну тканину. Навіть молоді оленятка здатні повністю вивертати свої перед очні залози.
Види Muntiacus Мунтжак борнейський (Muntiacus atherodes) Мунтжак чорний (Muntiacus crinifrons) Мунтжак Феа (Muntiacus feae) Muntiacus gongshanensis Muntiacus montanus Мунтжак індійський (Muntiacus muntjak) Muntiacus puhoatensis Muntiacus putaoensis Мунтжак китайський (Muntiacus reevesi) Muntiacus rooseveltorum Muntiacus truongsonensis Гігантський мунтжак''
Примітки
Посилання
BBC Wales Nature: Muntjac deer article The Ecology of the Reeves Muntjac