Ганна Євгенівна Чикаленко-Келлер (1884–1964) — українська журналістка, громадська діячка, перша жінка-дипломат часів УНР, перекладачка, бібліографка, публіцистка, фейлетоністка, перекладачка. Дочка Є. Чикаленка, дружина німецького лінгвіста д-ра Георга-Зигмунда Келлера (1887-1961).
Життєпис Родом із с. Перешори на Херсонщині, дочка Євгена та Марії Чикаленків, дружина німецького філолога Ґеорґа Келлера.
Середню освіту здобувала в жіночій гімназії в Одесі. За її спогадами, у неї з сестрою історію викладав колишній улюблений батьків учитель Леонід Смоленський, "старий, але надзвичайний". Ганна пригадувала, як через неї батько Євген Чикаленко українізував її товаришку Ольгу Родзянко, дочку відомої родини з Веселого Подолу. В їхньому маєтку народився як син управителя і зростав славний український байкар Леонід Глібов. Ольга про це довідалася лише від Ганни Чикаленко, а та, звісно, від свого батька Євгена. Останній заохочував Ганну вчити байки і проказувати Ользі (бо українська книжка в гімназії була під забороною). Так 12-13-річна Ольга працювала над українізацією своєї подруги.
Студіювала в Одесі, Лозанні, Единбурзі й Женеві.
Дописувала перед Першою світовою війною до «Ради» і «Літературно-наукового вісника».
1918–1920 — перебувала з українською дипломатичною місією у Швейцарії.
Брала участь у багатьох міжнародних жіночих конгресах.
Перекладала з чужих мов на українську й з української на французьку.
З 1931 року працювала в університетській бібліотеці в Тюбінґені (Німеччина), де знайшла один із двох відомих першодруків праці Юрія Дрогобича «Прогностикон».
Померла в 1964 році в Женеві.
Література
Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 93. Мельник Мар'яна. Пам'яті Ганни Чикаленко // Наше життя, 1965. — № 5. — С. 4. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.