Худо́жній о́браз — особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно-чуттєвий характер та його цілісність.
Породження, природа образу Предмети та явища навколишнього світу відбиваються у свідомості людини під впливом реальної дійсності, в певних образах, що виконують звичайну роль у процесах пам’яті, уяви та мислення.
Виникають у свідомості людей сприйнятої за допомогою органів чуття. Вони є копіями, відбитками дійсності.
Образи зберігаються в пам'яті і можуть бути відтворені уявою.
Але, окрім образа-уявлення у свідомості виникає й глибший образ-узагальнення як складна форма мислення, що вбирає до себе загальне та особливе. Таке узагальнення є основою художнього образу, який відбиває реальний стан співвідношення форми й змісту життєвих явищ, несе в собі все естетичне багатство дійсностіРевенко І. В. Художнє мислення як основа художньо-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя. На думку Ю. БорєваБорев Ю.Б. Эстетика: Учебник / Ю.Б. Борев - М.: Высш. шк., 2002. - 511 с, художній образ — це таке узагальнення, яке розкриває в конкретно-чуттєвій формі суттєве для ряду явищ.
Значення На основі образів пам'яті митець створює нову, доповнену, реальність — художній образ, який, у свою чергу, викликає у свідомості людей (слухачів, глядачів) низку уявних образів.
У художньому творі образ виступає на перший план, і через нього пізнається значення, думка, ідея.
Творення
Засоби творення Х. О.: узагальнення, типізація, абстрагування, асоціативність.
Передача Естетичний зміст художнього образу передається художньою формою, для створення якої автор використовує комплекс різних засобів виразності, а саме: колір, світлотінь, композиція, фактура, перспектива та інші засоби — у малярстві; тембр, інтонація, ритм, артикуляція, динаміка, агогіка тощо — у музиці; метафора, епітет, гіпербола, антитеза та у літературі.
Ознаки образу предметність змістове узагальнення та описовість образи деталей, обставин. змістові образи: індивідуальні, загальнолюдські.
Класифікація образів за об'єктом змалювання образи-персонажі образи-пейзажі (картина літнього поля в новелі «Intermezzo») образи-речі (мотовило у повісті «Кайдашева сім'я») образи-емоції (Моя втома у новелі «Intermezzo») образи-поняття (ганьба, честь…) образи-події (розгортання конфліктів у творі) образ-інтер'єр образ-символ (Україна, доля у Т. Шевченко) образ-алегорія
Класифікація образів за способом творення і сприйняття слухові зорові дотикові смакові запахові
Див. також Художнє мислення, мислення. композиційне мислення художня мова Примітки
Джерела та література Т. Орлова. Художній образ // Belyaev, Igor A. (2020), “Human-sizedness as a principle of existance for literary-artistic image , Proceedings of the Philological Readings (PhR 2019), EPSBS European Proceedings of Social and Behavioural Sciences, London, 19-20 September 2019, pp. 560-567.
Посилання
Художній образ
Кудрявцева К. П. До питань теорії композиції http://ua.convdocs.org/docs/index-145213.html