Віль Григо́рович Гри́мич (7 червня 1925, Москва — 2 жовтня 2016, Київ) — український перекладач та літературознавець. Заслужений працівник культури України. Учасник німецько-радянської війни, капітан військової служби.
Життєпис Народився 7 червня 1925 р. у м. Москві.
Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка та аспірантуру.
Учасник німецько-радянської війни у складі 719-го легкого артилерійського полку та 2-го Білоруського фронту, капітан військової служби. Нагороджений орденами та медалями.
Член-кореспондент Словенської Академії наук і мистецтв. Автор багатьох статей, есе в періодиці й книжках про іншомовні літератури, міжлітературні взаємини, зарубіжну україніку й шевченкіану.
Помер 2 жовтня 2016 року на 92-му році життя в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33). На будинку по вул. Олеся Гончара, 52 відкрито меморіальну дошку.
Родина Дружина — літературознавиця Галина Гримич (нар. 1938). Донька — письменниця, доктор історичних наук Марина Гримич (нар. 1961). Зять — політик та дипломат Ігор Осташ (нар. 1959).
Творчий доробок (частковий) Переклав романи й повісті зі словацької: Р. Яшика, Л. Мнячка; з чеської: Йозефа Несвадби, Павла Гануша, Мірко Пашека; з узбецької: Гафура Гуляма, Ульмаса Умарбекова; поетичні книжки з татарської: Джавада Тарджеманова, Муси Джаліля; зі словенської: Франце Прешерна, Антона Інголича, Цирила Космача, Тоне Селішкара, Леопольда Суходольчана; з естонської: Владіміра Беекмана, А. Сійга; з кримськотатарської: Окрушина сонця. Антологія (у співавторстві), драматичні твори з іспанської: Лопе де Вега; з німецької: Фрідріха Дюрренматта, Танкреда Дорста; з італійської: Джуліо Скарніччі та Ренцо Тарабузі; з французької: Робера Тома; з англійської: П. Шиффера; із сербської: Бранислава Нушича; з російської: Антона Чехова.
Нагороди 1945 — орден Червоної Зірки 1946 — медаль «За визволення Варшави» 1946 — медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 1985 — орден Вітчизняної Війни I ступеня 1993 — премія імені Максима Рильського — за талановиті інтерпретації творів багатьох митців слов'янського світу: Ц. Космача, А. Інголича, Б. Нушича, Й. Несвадби, Р. Яшика, М. Пашека 2001 — Орден «За заслуги» ІІІ ступеняУказ Президент України від 15 жовтня 2001 року № 978/2001 «Про відзначення державними нагородами України письменників» заслужений працівник культури України
Примітки
Джерела Волинський К. П. Гримич Віль Григорович //
Посилання Твори Віля Гримича на Chtyvo.org.ua