Микола Васильович Сіробаба (*25 квітня 1944, с. Межиріч, Сумська область) — український живописець і графік. Член Національної спілки художників України (1983). Народний художник України (2017). Чоловік художниці Віри Іванівни Сіробаби-Климко.

Життєпис Народився Микола Сіробаба 25 квітня 1944 року в славному історичним та гончарним минулим селі Межиріч Лебединського району Сумської області. Там пройшли його дитячі та шкільні роки.

Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1974). Педагоги з фаху — Володимир Ненадо, Йосип Карась, Віктор Віхтинський.

Після закінчення інституту переїхав до міста Суми, де в 1974—1985 роках працював на Сумському заводі електронних мікроскопів — займався дизайном, промисловою графікою і готувався захищати дисертацію .

З 1975 року — постійний учасник обласних, республіканських, всесоюзних, зарубіжних та міжнародних виставок. Член Спілки художників України з 1983 року. Перша персональна виставка відбулася у Сумах в 1985 році. Голова Сумської обласної організації НСХУ в 1991—1997 рокахХудожньо-мистецька спадщина Сумщини від давнини до сьогодення. — Київ : Хрещатик, 2007. — С.125. — ISBN 966-581-344-8..

Основними темами творів Миколи Сіробаби є слав'янські образи, міфологія, картини, присвячені творчості відомих письменників: Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Антона Чехова, Михайла Булгакова тощо. В своїх роботах Микола Сіробаба звертається також до митців епохи відродження: картини «Діалог з Ботічеллі», «Заповіт Рафаеля», «Що приховав Мікеланджело».

Роботи художника зберігаються в музеях України, Росії, Казахстану, Болгарії та у приватних колекціях.

Вибрані твори «Заповідник» (1987), «Заоніжжя» (1989), «Біль душі» (1990), «Мить і вічність» (1992), «Оберіг» (1997), «Ноктюрн кохання» (2000), «Із життя А. П. Чехова» (2003), «Лист у дитинство» (2005), «Вікна моєї пам'яті» (2007), «Містичні видіння» (2008).

Персональні виставки 1985 — зал Сумської обласної організації Спілки художників України (каталог). 1985 — Лебединський художній музей. 1989 — зал Курської обласної організації Спілки художників Російської Федерації. 1991 — Кролевецький районний Будинок культури. 1991 — Шосткінський міський виставковий зал. 1994 — виставковий зал Національної спілки художників України, Київ (каталог).. 1996 — Центральний будинок художника, Москва (каталог). 1998 — Миргородський краєзнавчий музей. 1999 — Фонд сприяння розвитку мистецтв, Київ. 2002 — Харківський художній музей. 2004 — Будинок художника Національної спілки художників України, Київ. 2005 — Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ. 2009 — Полтавський художній музей. 2013 — Український фонд культури, Київ 2014 — Будинок художника Національної спілки художників України, Київ. 2016 — Муніципальна галерея, Суми

Музеї, в яких зберігаються твори художника Дирекція художніх виставок міністерства культури України. Івано-Франківський художній музей. Ізмаїльська картинна галерея. Канівський державний музей-заповідник Т. Г. Шевченка. Картинна галерея міста Враца (Болгарія). Курська державна картинна галерея імені О. О. Дейнеки (Російська Федерація). Кустанайський художній музей (Казахстан). Лебединський художній музей. Лубенський краєзнавчий музей. Львівська галерея мистецтв. Львівський музей історії релігії. Миргородський краєзнавчий музей. Музей сучасного мистецтва України (Київ). Національний художній музей України (Київ). Ніжинський краєзнавчий музей. Одеський художній музей. Пирятинський краєзнавчий музей. Полтавський художній музей. Сумський художній музей. Харківський художній музей. Херсонський художній музей. Хмельницький художній музей. Шосткінський краєзнавчий музей. Южно-Сахалінський художній музей (Російська Федерація).

Відзнаки Заслужений художник України (1998) Народний художник України (2017)— за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю.

Література Білоус Л. У творчому тандемі // Культура і життя. — 2005. —16 листоп. Гриценко М. Прагнення гармонії // Образотворче мистецтво. — 1994. — № 2. Душа у пригорщі краси: роздуми-есе, живопис, графіка, фарфор: альбом / М. В. Сіробаба, В. І. Сіробаба-Климко. — Київ: Либідь, 2009. — 192 с. : іл. — ISBN 978-966-06-0548-0. Звагельський В. Б. Сіробаба Микола Васильович // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 425. Лабіринт  : [альбом] / М. В. Сіробаба, В. І. Сіробаба-Климко ; вступ. стаття В. Підгори. — К. : Мистецтво, 2000. — 144 с. : іл. — ISBN 966-577-190-6. Охріменко Л. Творчо сімейний дует // Україна і світ сьогодні. —1999. — 28 лип. Федорук О. Опоетизовані символи буття // Образотворче мистецтво. — 2004. — № 4. Федорук О. Символи мистецького духу подружжя Сіробабів // Українська культура. — 2001. — № 3. Художники Сумщини: альбом Сумської обласної організації Національної спілки художників України. — Суми: Собор, 2006. — С.106—109 : іл. — ISBN 966-7164-52-7. MUZA-UA Авторський проект «ДІАЛОГ». Квітень, 2014.

Примітки

Посилання www.art-sirobaba.in.ua НСХУ