Олекса́ндр Андрі́йович Грице́нко (29 серпня 1957, Ватутіне, Черкаська область, УРСР — 3 квітня 2020) — український поет і культуролог. Директор Українського центру культурних досліджень Мінкультури України (з липня 2002).

Освіта Закінчив факультет кібернетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, «економічна кібернетика» (1980) Закінчив аспірантуру там же. Захистив кандидатську дисертацію «Розробка інформаційного й програмного забезпечення задачі планування постачання місцевих будматеріалів». Стипендіат програми Фулбрайта (університет штату Пенсильванія, 1997), Центральноєвропейського університету (Будапешт, 2000), Міжнародної програми досліджень політики (Будапешт, 2002).

Життєвий шлях 1980-90 — інженер, н.п. катедри економічної кібернетики, Київ. університет ім. Тараса Шевченка. 1990-92 — редактор відділу поезії та відділу критики журналу «Всесвіт». 05.1992-09.94 — радник Міністра культури України. 09.1994-07.2002 — директор Інституту культурної політики, Укр. центр культур. досліджень.

Громадська робота Член НСПУ (1990), неодмінний секретар Київського наукового товариства ім. Петра Могили (з 1990).

Сім'я Дружина — Надія Гончаренко (1969), історик; дочка Анастасія (1980) — економіст.

Твори «Карта будня» (збірка поезій), 1987 «Культурна політика: концепції й досвід». — К.: ІДУС, 1994 «Своя мудрість: Національна міфологія і громадянська релігія в Україні». — К.: УЦКД, 1998Рецензія: Касьянов Г. Світоглядна (р)еволюція // УГО. вип. 2 (1999) «Нариси української популярної культури» (співавт., ред.-упорядник, 1998) «Герої і знаменитості в українській культурі» (1999, співавт., ред.-упорядник) «Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі». — К.: УЦКД, 2000 «Пророки, пірати, політики і публіка. Культурні індустрії та державна політика в сучасній Україні» (у співавт. із В. Солодовником) — К.: УЦКД, 2003 «Пророки, пірати, політики і публіка. Культурні індустрії та державна політика в сучасній Україні» (2003, співавт.) «Пам'ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам'яті в малих містах України». — К: К. І. С., 2014 «Президенти і пам'ять. Політика пам'яті президентів України (1994—2014): підґрунтя, послання, реалізація, результати» (2017) Пегаси перебудови: Пародії, поезії, полеміка 1985—1991 років. — К: К. І.С, 2018. с. 138, ISBN 978-617-684-205-7

«Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище». — К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; Інститут культурології НАМ України, 2019. — 320 с. ISBN 978-966-02-9204-8 Співавт. проєкту «Концепції державної культурної політики України» (1995)

Член авторського колективу довідників: «Хто є хто в українській політиці» (1993, 1995, 1996) та «Хто є хто в Україні» (1997).

Переклади Перекладав українською мовою англійських та польських прозаїків і поетів, зокрема поезії Емілі Дікінсон, Т.-С. Еліота, Е.-Е. Каммінґса, прозу В. Ґомбровича, Станіслава Лема та інших.

З польської

Станіслав Лем. «Одна хвилина людства». — К.: «Всесвіт», 1988, № 4 Станіслав Лем. «Розповідь першого розмороженого». — К.: «Всесвіт», 1989, № 8 Вітольд Ґомбрович. «Порнографія». Переклад з польської: Олександр Гриценко. Журнал «Всесвіт», № 10 (766), 1992 Вітольд Ґомбрович. «Порнографія». Переклад з польської: Гриценко Олександр. Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. 168 стор. ISBN 978-617-679-146-1

З англійської Алістер Маклін. «Куди залітають лиш орли» (у співавт. з Максимом Стріхою). Серія «Бібліотека „Всесвіту“», 1992 Джон Гендс. Перебудова Господня (у співавт. з Максимом Стріхою і Соломією Павличко). — К: "Всесвіт, 1993, № 1, 2 Джон Кін. «Мас-медіа і демократія» (пер. у співавт. з Н.Гончаренко). — К.: К. І. С., 1999 Джон Кін. «Громадянське суспільство: старі образи, нові бачення» — К.: К. І. С., 2000 Пітер Берк «Популярна культура в ранньомодерній Европі» (пер. у співавт.). — К.: УЦКД, 2001 Джеймс Лалл. «Мас-медіа, комунікація, культура». — К.: К. І. С., 2002 Ендрю Вілсон «Українці: несподівана нація» (у співавт. з Н. Гончаренко). — К.: К. І. С., 2004

Інше Володів польською, англійською мовами.

Захоплення: книжки, блюзова музика.

Примітки

Посилання Офіційна Україна сьогодні Гриценко Олександр Андрійович Національна спілка письменників України. Письменницький довідник Максим Стріха. «Він жив для української культури. Пам'яті Олександра Гриценка (1957—2020)» Сайт «Новинарня». Опубліковано 03.04.2020 Бурій В. Гриценко Олександр Андрійович: біограф. довідка / Валерій Бурій // Ватутінезнавство: події, факти персоналії. – Черкаси: Вертикаль, 2015. – С. 76-79. Бурій В. Поет, перекладач і культуролог Олександр Гриценко / Валерій Бурій // Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип.1. – Черкаси: Вертикаль, 2008. – С. 43-44. Бурій В. Ювіляр Олександр Гриценко / Валерій Бурій // Місто робітниче : Ватутінська міська громадсько-політична газета. - 2017. - 25 серпня. - С. 3. - (Наші земляки). Бурій В. Олександр Гриценко - про Ватутіне та Звенигородку / Валерій Бурій // Місто робітниче: Ватутінська міська громадсько-політична газета. – 2015. – 22 травня. - С. 4. Бурій В. Олександрові Гриценку – 50 / Валерій Бурій // Місто робітниче: Ватутінська міська громадсько-політична газета. – 2007. – 5 жовтня. - С. 2. Бурій В. Олександрові Гриценку – 45 / Валерій Бурій // Місто робітниче: Ватутінська міська громадсько-політична газета. – 2002. – 31 серпня. - С. 4. Бурій В. Олександрові Гриценку – 40 / Валерій Бурій // Місто робітниче: Ватутінська міська громадсько-політична газета. – 1997. – 12 вересня. - С. 4.