Марі́я Васи́лівна Гуменю́к (Куземко; з дому Передерко; 26 лютого 1948, с. Буряківка Тернопільської області) — українська громадсько-політична діячка, письменниця. Народна депутатка України 1-го скликання (1990—1994). Член НСПУ (1991).
Життєпис Марія Василівна Гуменюк (Передерко) народилася 26 лютого 1948 р. в селі Буряківка Заліщицького району Тернопільської області. 1991 р. закінчила філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (нині Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка).
Упродовж 1986—1988 рр. — референт Тернопільського обласного товариства «Знання».
1989 р. стала однією із співзасновників Тернопільської обласної організації Народний рух України, заступницею голови, а згодом — співголовою Тернопільської організації Народного руху України"; тоді ж, у Києві, її обирають до Секретаріату НРУ (Перший з'їзд Народного руху України, вересень 1989 р.) як заступницю голови Секретаріату НРУ з питань ідеології та інформації.
Організувала й упродовж 1989—1991 рр. очолювала Тернопільську обласну організацію товариства «Меморіал». Членкиня УГС, УРП. Тоді ж «за активну громадську діяльність зазнала прокурорсько-судових переслідувань (2 справи)».
1989 р. — засновниця й редакторка «напівлегальної газети органу „Меморіалу“ „Дзвін“».
1990 р. Марію Гуменюк (Куземко) було обрано депутаткою до Тернопільської обласної ради («голова Комісії з питань культури та духовного відродження») та до Верховної Ради України 1-го скликання (член «Комісії ВР України з питань культури та духовного відродження»), де вона ввійшла до новоствореної «Народної ради» (фракція НРУ).
В обласній раді підготувала проєкт рішення про реабілітацію української греко-католицької та автокефальної церков, а у Верховній Раді стала авторкою, зокрема, поправок до Закону «Про військову службу».
Брала участь у студентському голодуванні в жовтні 1990 р.
9 вересня 2009 р. — Подяка Президента України з нагоди 20-річчя утворення Народного Руху України.
Доробок Від 1983 р. оповідання Марії Куземко друкували в газеті «Літературна Україна», журналі «Радянська жінка», в обласній пресі.
1988 р. вийшла друком перша прозова книжка авторки «І жити, і любити» (повісті, оповідання, новели).
Сім'я Дочка — кандидат філологічних наук, письменниця Лариса Лебедівна, що є авторкою поетичних книжок «Ніоба» (2018), «Не Єва» (2017) та поезії в прозі «Зимові діалоги» (2012).
Примітки
Джерела Гуменюк (Куземко) Марія Василівна // Історія українського парламентаризму : у 3 т. — Київ: Дніпро, 2010. — Т. ІІІ. — 816 с. — С. 170. — ISBN 9665782029, 9789665782025. Гуменюк (Куземко) Марія Василівна, Тернопільський виб. окр. № 363, Тернопільська область // Верховна Рада України дванадцятого скликання. 1990—1994 роки. — Київ: Кий, 1998. — 755 с. — С. 194. Студентська революція на граніті : [альбом] / авт. та упор. О. Доній. — Київ: Смолоскип, Тріумф, 1995. — 129 с. — С. 58.
Література
Посилання Гуменюк (Куземко) Марія Василівна // ЕСУ. «І жити, і любити» (літературна година до 60-річчя М. Куземко.) // Заліщицька централізована бібліотечна система. Лук'яненко Л. Українська Гельсинська спілка в боротьбі за демократію і незалежність України // Доповідь 14-го серпня 2008 року.