Ша́рий Іва́н Ількович (н. 1894, Вереміївка Золотоніського повіту Полтавської губернії, нині Чорнобаївського району Черкаської області — 25.02.1930, Харків, УРСР) — український політичний діяч, повстанський отаман (1920—1923).
Життєпис Родом із села Вереміївки тодішньої Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Навчався у Київському університеті св. Володимира, був активним членом «Студентської громади». Закінчив університет у 1917 році.
У січні 1918 року брав участь у бою під Крутами проти військ Муравйова. Став автором перших спогадів про цю подію, зокрема, 13 квітня 1919 року опублікував у київській газеті «Народня справа» статтю «Січовики під Крутами»Шарий Іван. Січовики під Крутами // Народня справа. К., 1918. № 12-13. С. 16-21. Передрук: Герої Крут: Лицарський подвиг юних українців. Дрогобич: Відродження, 1995. С. 90-94..
У січні 1919 року був членом Трудового Конгресу від Української партії соціалістів-революціонерів у Києві.
Протягом 1920—1923 діяв у підпіллі в Чигиринському повіті, був керівником повстанського загону в Холодному Яру під псевдонімом «Іван Чорний».
Після поразки національно-визвольних змагань зміг легалізуватися і переїхав до Києва, де у 1920-х роках працював викладачем української мови у високих школах. Займав посаду директора Київського будинку вчених.
1929 року Івана Шарого заарештували за «організацію опору колективізації» та приналежність до Спілки визволення України. Його розстріляли в лютому 1930 року. Могила не збереглася.
Література
Примітки
Посилання Все що ви хотіли знати про Крути, але боялися запитати Пам'ятай про Крути Крути — випробування триває У Полтаві вшановують героїв Крут