Ві́ктор Васи́льович Шата́лін (15 листопада 1926, Земляні Хутори — 2 липня 2003, Київ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1956 року (Київська організація)Шаталін Віктор Васильович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 258. та Спілки художників СРСР з 1957 року. Неодноразово обирався секретарем Правління Спілки радянських художників України та секретарем Правління Спілки художників СРСР. Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1978 року, почесний зарубіжний член Російської академії мистецтв з 1991 рокуШаталин Виктор Васильевич / Российская академия художеств. , академік Академії мистецтв України з 1997 року. Батько живописця Наталії Шаталіної.

Біографія Народився 15 листопада 1926 в селі Земляних Хуторах (нині Аткарський район Саратовської області Російської Федерації). З 1939 року навчався в Ленінградській художній школі при Академії мистецтв СРСР. 16-річним підлітком пішов на фронт німецько-радянської війни, став «сином полку» Першого Українського фронту .

Після закінчення війни відвідував уроки малювання у Республіканаській художній середній школі в Києві, учень Петра Драченка; з 1947 по 1953 рік навчався в Київському художньому інституті у Карпа Трохименка, Геннадія Титова, Костянтина Єлеви, Михайла Шаронова. Протягом 1953—1966 років перебував на творчій роботі. Член Комуністичної партії Радянського Союзу з 1958 року.

У 1966—2003 роках викладав у Київському художньому інституті (доцент з 1969 року, професор з 1976 року).

Жив і працював переважно в Києві. Мешкав в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10А, квартира № 20. Помер 2 липня 2003 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Учні Антончик Віктор Михайлович, Атаян Гаяне Арменівна, Бабак Володимир Миколайович, Балкінд Лев Володимирович, Барановський Дмитро Леонідович, Басанець Олександр Олександрович, Бєльський Володимир Михайлович, Білан Галина Петрівна, Білик Павло Вікторович, Брахнов Святослав Святославович, Варення Микола Васильович, Василевська Олена Володимирівна, Галчанський Сергій Дмитрович, Галькун Тетяна Дмитрівна, Гончаренко Сергій Іванович, Гончаренко Сергій Сергійович, Григорова Леся Тимофіївна, Гуйда Михайло Євгенович, Давидов Сергій Володимирович, Давидова Тетяна Володимирівна, Дузінкевич Мирослав Михайлович, Дьомін Микола Володимирович, Єрмоленко Юрій Юрійович, Журавльов Віктор Никифорович, Захарова Людмила Миколаївна, Зоріна Олександра Олександрівна, Іванникова Світлана Федорівна, Карєва Людмила Іванівна, Кириченко Михайло Романович, Кіщук Микола Миколайович, Ковтонюк Юрій Іванович, Корольчук Сергій Вікторович, Костенко Зоя Федорівна, Кохаль Володимир Володимирович, Кумунджієв Віктор Костянтинович, Кучеров Олександр Олександрович, Куш-Катракіс Христина Анатоліївна, Лавриненко В'ячеслав Іванович, Левченко Кіра Леонідівна, Лисицин Сергій Вікторович, Ломовський Анатолій Іванович, Ломовський Анатолій Анатолійович, Лящук Дмитро Тимофійович, Мулярчук Дмитро Іванович, Небожатко Зоя Геннадіївна, Недошовенко Тамара Федорівна, Нечай Степан Омелянович, Павлюк Галина Георгіївна, Шаталіна Наталія Вікторівна.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису (писав пейзажі, портрети, натюрморти, батальні та тематичні картини) . Серед робіт:

«По долинах та узгір'ях» (1957; Третьяковська галерея); «Бойове завдання» (1960); «Церква» (1960); «Земля» (1964); «Цих днів не змовкне слава» (1964—1965); «Не зітруть тих днів славетних…» (1967, Національний художній музей України); «Помер Ленін» (1967, Національний художній музей України); «Псковський кремль» (1968); «Збирались загони юних бійців» (1969—1970); «Бойові товариші» (1971—1972); «У боях за Москву» (1974); «Сказання про Північ» (1977); «Роздуми. Портрет композитора Георгія Майбороди» (1977); «Ідуть дощі» (1981); «Битва за Дніпро» (1983); «Середня Азія» (1983); «Вставай, страна огромная» (1985); «На світанку» (1990); «На Онєзі» (1991); «Карпати» (1992); «Полудень» (1993); «Вітряний день» (1995). </div> 1974 року видано альбом його творів, у 1991 році — каталог.

З 1954 року брав участь у республіканських, з 1957 року — всесоюзних, з 1959 року — закордонних художніх виставках.

Відзнаки Нагороджений: радянськими орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни II ступеня, Дружби народів, «Знак Пошани»; Золотою медаллю імені Митрофана Грекова, Срібною медаллю Академії мистецтв СРСР (1957), Срібною медаллю Міністерства культури СРСР (1957; за картину «По долинах і узгір'ях …», яка експонувалася на Всесоюзній виставці у Третьяковській галереї); Державна премія Української РСР імені Тараса Шевченка (1984; за цикл картин на історико-революційну, військово-патріотичну теми і твори про сучасників)Шаталін Віктор Васильович / Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.; Довічна державна стипендія (2002; як видатному діячу культури і мистецтва, який досяг сімдесятирічного віку); почесні звання Заслужений діяч мистецтв Української РСР з 1964 року; Народний художник Української РСР з 1967 року.

Примітки

Література

.