Шацьк

Шацьк (Шацьке, Шечко) — селище в Україні, центр Шацької селищної територіальної громади і донедавна Шацького району, а нині Ковельського району Волинської області. Населення — 5334 осіб (2021) . Відомий на всю Україну курортний та рекреаційний центр.

Селище розташоване у мальовничій місцевості в західній частині Волинського Полісся, в оточенні 30 озер, які інколи називають Шацькими (Чорне Велике, Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимер, Соминець, Карасинець, Озерце та інші).

Вперше згадується в 1410. У 1984 мешкало 5700 осіб. Розвинена харчова промисловість, лісовий коледж. Під назвою Шацьк відомий з 1788 року (до того звався Шечко).

Походження назви Про походження назви селища існують різні припущення: за однією з версій, назва «Шацьк» походить від особливостей ландшафту. Місцевість навколо Шацька завжди була дуже болотиста, хитка. Від слова «шататись» походить назва «Шатськ», а за спрощення вимови та чергування приголосних лишилась назва «Шацьк»; за іншою версією, коли тут селились люди, то їх зустріла багата, прекрасна, квітуча природа. Дрімучі ліси і ніби дзеркальця серед них озера, ошатна, гарна місцевість. З часом буквенне скорочення призвело до появи назви«Шацький район» на офіційному сайті Волинського технікуму Національного університету харчових технологій; також існує версія, що назва походить від давнього scaz — «гроші», німецького schatz — «скарби» . з латини: "Shack" - хата, халупа.

Символіка селища

Символікою селища Шацьк є герб, прапор та хоругва, затверджені рішенням Шацької селищної ради.

Герб Шацька — на червоному полі зображення золотого Тризуба князя Святополка-Михайла сина князя Ізяслава-Дмитра, внука князя Ярослава Мудрого, правнука Володимира Великого. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною мурованою короною з трьома вежками.

Прапор Шацька — квадратне полотнище зі співвідношенням сторін 1:1 червоного кольору із зображенням герба Шацька — Тризуба князя Святополка.

Хоругва — прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 3:2 білого кольору із зображенням герба селища — Тризуба князя Святополка на гербовому щиті в картуші міста з червоною мурованою короною, як символом важливості і давності міста з часів Київської Руси.

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Шацькою селищною радою, яка входить до складу Волинської області України. Окрім Шацька, селищній раді підпорядковються ще 30 населених пунктів. Обов'язки селищного голови виконує Тимошук Богдан Вікторович.

Географія Селище розташоване в центрі Шацького району, який розміщений в північно-західній частині Волинської області на північному заході України. Площа селища 9,33 км². Воно знаходиться на відстані близько 17 км від кордону з Польщею і приблизно за 11 км від кордону з Білоруссю. Висота над рівнем моря — 170 м. Селище оточують Шацькі озера.

Сусідні селаПульмо Затишшя МельникиСвітязь Шацьк ВілицяОмельне Положеве Плоске

Клімат Клімат Шацька помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,4 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,9 °С), найвища — в липні (18,0 °С).

У середньому за рік у Шацьку випадає 560 мм атмосферних опадів, найменше — у березні, найбільше — в липні. Щороку утворюється сніговий покрив. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — в грудні. Найбільшу повторюваність у селищі мають вітри із заходу, найменшу — з північного сходу. Найбільша швидкість вітру — у листопаді, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні — 2,8 м/с.

Спостереження за погодою веде метеостанція в Світязі.

Населення

+ Динаміка зміни чисельності населення Шацька Рік 1860 1906 1911 1921 1935 1959 1970 1979 1989 1992 1998 2001 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Кількість 1557 2886 2543 1752 3352 4478 4201 5271 6012 6000 6100 5708 5671 5572 5510 5456 5420 5376 5378 5372 5370 ДжерелоІсторія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с. <—Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 2. — Вінніпег, 1986. — 578 с.Domański Bogdan. Powiat Lubomelski — Luboml, 1936. — 147 s. — s. 91. <— <— <— <— <— <— <— <— <— <— <— <— <— <—+

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,72% російська 0,95% інші 0,33%

Історія

Перша згадка про Шацьк припадає на 1410 рік, коли польський король Владислав ІІ Ягайло послав мисливців до Шацьких лісів для заготівлі м'яса на військові потреби:

За люстрацією 1564 року Шацьк (в люстрації називається Шечко) налічував 35 дворів тяглих селян, 7 городників, 3 комірники і 33 рибалки. Всі ці категорії населення перебували на становищі кріпаків. Загальна сума податків з села визначалась в розмірі 419 злотих і 29 грошей на рік.

У 1595 році Шацьк згадується в документах як містечко.

у 1812 році під час Франко-російської війни Шацьк в складі північно-західної Волині був територією, по якій проходили наполеонівські війська. В середині вересня 1812 року Шацьк був уже вільний від французів.

З 1768 до 1849 року селище належало родині феодала Браницького. Пізніше царські власті конфіскували землі Браницького і селяни Шацька набули статусу державних. З початку викупу земель поглиблюється майнова нерівність. За люстрацією 1874 року з 305 дворів лише 43 одержали «повний наділ», 186 півнаділу, решта і того менше. у 1906 році в Шацьку налічується 428 дворів і 2886 чоловік населення.

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:

В період Першої світової війни багато господарств примусово були «евакуйовані» до Росії. Російський імперський режим навесні 1915 року здійснював примусове виселення селянства, в першу чергу чоловіків призовного віку (від 17 до 45 років), щоб зберегти кадри для поповнення армії і позбавити ворога трудових ресурсів. Їх повернення назад затяглося на роки. В середині серпня 1915 року почалася «примусова евакуація» в стоверстовій прикордонній смузі всього населення від 12 до 50 років, що супроводжувалася «знищенням запасів продовольства, відведенням худоби, коней, що є для населення найбільшим лихом і повним руйнуванням». Волинян евакуйовували до східних губерній Російської імперії. Їх повернення назад затяглося на роки. Жовтневий переворот у Росії докотився і до Шацька. За спогадами старожилів і архівними документами, в Шацьку діяв ревком.

З кінця 1920 року до вересня 1939 року Шацьк входив до складу Польщі. Після захоплення Червоною Армією 22 жовтня 1939 року шачани обрали Редька Олексія Івановича делегатом Народних Зборів України, Народні Збори у Львові 27 жовтня 1939 року ухвалили рішення щодо об'єднання Західної України з Українською РСР.

17 січня 1940 року Шацьк став районним центром, а в березні цього ж року відбулися вибори до місцевих рад. Відкрилась семирічна школа. Всі діти дістали змогу вчитися рідною мовою.

Весною 1941 року в Шацьку радянська влада силоміць створила три колгоспи.

25 червня німці окупували селище. За період до 21 липня 1944 року нацисти знищили близько тисячі жителів Шацька та навколишніх сіл, переважно єврейської національності, спалили десятки селянських дворів, що прилягали до селища. 183 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на роботи.

В лісах навколо Шацька три місяці, з березня до червня 1942 року, діяв радянський партизанський загін імені К. Ворошилова. Його командир, колишній член КпЗУ Степан Шковорода був десантований до Шацького району восени 1941 року. В червні 1942 року загін перейшов у Ратнівський район, а звідти — на територію Білорусі. З прибуттям на Волинь влітку 1943 року партизанського з'єднання О. Ф. Федорова Шацький партизанський загін влився до його складу. 3 серпня 1943 року партизани розгромили німецький гарнізон і визволили Шацьк від німців і поліцаїв. Остаточне відбиття райцентру від німців припадає на 21 липня 1944 року.

Після встановлення радянської влади відразу ж поновилася й робота її районних установ. 42 юнаки і чоловіки з Шацька були мобілізовані в ряди Червоної Армії на фронт. Розпочалась відбудова господарства та житлового фонду. Найбільшими підприємствами стали промкомбінат, рибзавод, молокозавод, пекарня, цегляний завод. 1957 року створена міжколгоспна будівельна організація. А засновану ще до війни МТС перетворено на сучасне ремонтно-транспортне підприємство. На початку 1990-х років промкомбінат розділився на 2 приватизовані фабрики — «Чайка» (меблеве виробництво) і «Шачанку» (швейні вироби). В системі райспоживспілки нині працюють ковбасний цех, цех безалкогольних напоїв, олійниця та борошно-мельно-круп'яне виробництво. Є приватна міні-пекарня. Шацький держлісгосп має цех по переробці ягід, плодів, овочів і березового соку.

На березі озера Пісочне побудований у 1967 році обласний санаторій «Лісова пісня» на 600 місць. Про його фітотерапевтичне відділення знають далеко за межами Волині. Найчистіша вода озера та чудові лісові краєвиди приваблюють сюди людей на відпочинок та оздоровлення. Урочище «Гряда» на березі мальовничого Світязя перетворилось на велику зону відпочинку. Тут розміщено 68 баз відпочинку підприємств Волинської, Львівської та Рівненської областей.

Селище внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 .

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Шацької селищної територіальної громади.

Визначні пам'ятки селища

№, п/пНайменування пам'яткиАдресаДатування Дата спорудження; авторОхор. №Дата і № рішення Пам'ятка архітектури місцевого значення 1Церква Різдва Богородиціс-ще. Шацьк — 1838 р.271-мРішення виконкому облради від 03.04.92 р. № 76 Пам'ятки історії місцевого значення 1Могила братська радянських воїнівс-ще. Шацьк1944 р.1957 рр.; Львівська кераміко-скульптурна фабрика214Рішення виконкому облради від 04.08.69 р. № 360-р ↑ 2Пам'ятник землякамс-ще. Шацьк1941-1945 рр.1967 рр.; Львівська кераміко-скульптурна фабрика194-//- ↑ 3Могила розстріляних євреївс-ще. Шацьк1942 р.1990 р.; 1995 р. (пам'ятник замінений новим)681Рішення виконкому облради від 22.06.99 р. № 415-р ↑ Пам'ятка археології місцевого значення 1Городище та поселенняс-ще. Шацьк, ур. Сад11—14 ст. — 2001-ВлНаказ МКТ від 13.07.2009 № 521/0/16-09

Медицина

На початку 1920-х років у Любомльському повіті, до якого належав і Шацьк, склалася складна ситуація з санітарним станом, пов'язана з тривалою війною та розрухою. Коли у 1921 році на Волині вже діяло 10 лікарень на 450 місць та 30 амбулаторій, на території Любомльщини не було жодного лікувального закладу. Згодом в Любомльському повіті розпочалася розбудова охорони здоров'я. Повіт було поділено на 3 лікарські райони з центрами в Любомлі, Шацьку та Опалині. У Шацьку при повітовому шпиталі повітовий відділ утримував амбулаторію, де хворий за знижену до 1 злотого плату міг розраховувати на ґрунтовне медичне обстеження та лікування. Також у Шацьку від самого початку організації органів місцевого самоврядування діяв повітовий шпиталь на 30 ліжок. Окрім будинку для хворих, шпиталь мав також пральню та морг, у 1935 році було побудовано для шпиталю ще й господарський будинок. До шпиталю в Шацьку, крім мешканців довколишніх гмін, прибували на лікування хворі з Ковельського та Володимирського повітів, а також з Брестського повіту Поліського воєводства. Повітовий шпиталь у Шацьку не міг себе утримувати, бо його прибутки були набагато менші, аніж витрати. Для нормального функціонування шпиталю щороку виділялися кошти з повітового бюджету.

На середину 1930-х років у Любомльському повіті діяло дві лікарні на 30 ліжок: у місті Любомлі та в селі Шацьк Шацької гміни. У Шацьку працювали один лікар та один акушер.