Людмила Прокопівна Шевченко (26 жовтня 1895, с. Кирилівка Київської губ. — 22 жовтня 1969, Київ) — українська науковиця, етнографіня і фольклористка, внучата племінниця Тараса Григоровича Шевченка.

Життєпис Народилася 26 жовтня 1895 р. у с. Кирилівці (нині — Шевченкове Звенигородського району Черкаської обл.) у багатодітній родині сина старшого брата Тараса Шевченка — Микити. Батько помер, коли Людмилі виповнилося чотирнадцять років.

Дівчинка закінчила школу в с. Кирилівці і за допомоги брата Харитона та Наукового товариства імені Шевченка була відправлена на навчання. Посприяв цьому й відомий історик Михайло Грушевський.

1917 року закінчила жіночу середню школу-ліцей в Перемишлі, потім навчалася в учительській польській семінарії. У цей період дівчина познайомилася з фольклориста О. І. Роздольським, етнографом В. М. Гнатюком, що згодом і визначило коло її наукових інтересів.

Після закінчення навчання Людмила повернуся на батьківщину: працювала вчителькою французької мови у Кирилівці та ближніх селах, викладала в технікумі, працювала в лікарні та дитсадку.

У 1922 р. Людмила Шевченко переїхала до Києва та вступила на вечірню форму навчання етнографічного відділення Київського археологічного інституту, який закінчила у 1925 р. Майже десять років (1925—1934) працювала науковим співробітником у Всеукраїнській академії наук, була членом Комісії культурної історії та секретарем Комісії районового дослідження Південної України.

1920-ті роки були періодом плідної етнографічної збирацької роботи в регіоні Києво-Волинського й Чернігівського Полісся. Три роки з 1934 по 1937 рр. працювала в Інституті археології АН УРСР.

У 1937 р. почала працювати у Музеї народного мистецтва (згодом — Музеї українського мистецтва), де очолювала відділ народного мистецтва.

З початком війни активно долучилася до евакуації фондів київських музеїв. Під час перевезення музейних цінностей Людмила Прокопівна отримала поранення, проте продовжила супроводжувати цінній вантаж до м. Пензи, брала участь в упорядкування музейних експонатів.

У 1944 р. Людмила Шевченко повернулася до Києва. Працювала у Музеї українського мистецтва, згодом — у Державному історичному музеї УРСР. 1947 р. почала працювати у Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР на посаді молодшого наукового співробітника.

У жовтні 1954 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Соціалістичний побут і культура ткачів художньо-промислової артілі ім. 20-річчя Жовтневої революції (м. Кролевець)».У 1959 р. за рішенням Президії АН УРСР отримала атестат старшого наукового співробітника за фахом «Українська етнографія».

Померла після важкої хвороби 22 жовтня 1969 р. у Києві. Похована на Берковецькому кладовищі, ділянка № 36. На могилі було встановлено пам'ятник — на рожевому граніті викарбувано: «Онуці Т. Г. Шевченка — Людмилі Прокопівні Шевченко (1895—1969) від Спілки письменників України»Боряк О. Наукова й польова діяльність етнографа Людмили Шевченко / Олена Боряк // Спеціальні історичні дисципліни. — 2010. — Ч. 16. — С. 16..

У 1972 році документальні матеріали Людмили Прокопівни Шевченко були передані до Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України ЦДАМЛМ України її сином — Мирославом Васильовичем Шевченком. Документи особового фонду Людмили Прокопівни Шевченко (Ф. 439) доступні для вивчення у читальній залі.

23 лютого 2026 року відбувся перший академічний лекторій «Відомі та маловідомі вчені ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України», присвячений Людмилі Прокоповні Шевченко.

Наукова діяльність Людмила Шевченко спеціалізувалась у галузі польових етнографічних досліджень. Здійснила низку експедиційних відряджень до Львівської, Волинської, Вінницької, Одеської та Донецької областей.

Досліджувала українські народні промисли, будівництво, кулінарію та харчування. Брала участь у підготовці двотомної колективної монографії «Українці» (1954 — поч. 1960-х рр.).

Вибрані публікації

Шевченко Л. Звичаї, зв'язані з закладинами будівлі / Людмила Шевченко // Первісне громадянство та його пережитки на: наук. щорічник / за ред. Катерини Грушевської. — 1926. — Вип. 1–2. — Київ: Держ. вид-во України, 1926. — С. 87—95. Шевченко Л. Спомини про акад. В. М. Гнатюка / Людмила Шевченко // Первісне громадянство та його пережитки на Україні: наук. щорічник / за ред. Катерини Грушевської. — 1926. — Вип. 3. — Київ: Держ. вид-во України, 1926. — С. 122—124. Шевченко Л. Автобіографія кобзаря Павла Кулика / Людмила Шевченко // Первісне громадянство та його пережитки на Україні: наук. щорічник / за ред. Катерини Грушевської. — 1929. –—Вип. 1. — Київ: Держ. вид-во України, 1929. — С. 103—104. Шевченко Л. [Матеріали експедиції 1955 року (Волинь. Одещина)] / Людмила Шевченко ; передм. «Промисли та харчування: за польовими матеріалами Людмили Шевченко» та підгот. до друку Сергій Сіренко // Матеріали до української етнології. — Київ, 2014. — Вип. 13 (16). — С. 224—263. Шевченко Л. Промисли колгоспників с. Борки, Любешівського району, Волинської області / Л. Шевченко // Українська етнографія. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. — С. 115—124. — (Наукові записки / ІМФЕ АН УРСР ; вип. IV). Шевченко Л. П. Домашні промисли / Л. П. Шевченко // Українці: історико-етнографічна монографія: у 2-х т. (макет). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. — Т. 1. — С. 228—276. Шевченко Л. П. Народна кулінарія / Л. П. Шевченко // Українці: історико-етнографічна монографія: у 2-х т. (макет). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1959. — Т. 1. — С. 411—433. Шевченко Л. П. Промыслы / Л. П. Шевченко, К. М. Повод // Народы европейской части СССР. — Москва: Наука, 1964. — Т. 1. — С. 613—620. Шевченко Л. П. Харчування [робітників] / Л. П. Шевченко // Українці: історико-етнографічна монографія: у 2-х т. (макет). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1959.— Т. 1. — С. 614—620.

Примітки

Джерела

Боряк О. Село Бірки на Волині очима етнографа Людмили Шевченко / Олена Боряк // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся / упор. В. П. Ковальчук. — 2003. — Вип. IV. — С. 46—51. 31. Боряк О. Наукова й польова діяльність етнографа Людмили Шевченко / Олена Боряк // Спеціальні історичні дисципліни. — 2010. — Ч. 16. — С. 8—17. Боряк О. О. З рукописних фондів ІМФЕ: матеріали до «жіночих студій» у польових записах Людмили Шевченко / О. О. Боряк // Архіви України. — 2001. — № 1—2. — С. 42—56. 33. Гілевич І. Внесок Людмили Шевченко у підготовку двотомної колективної монографії «Українці» (1954 — початок 1960-х років) / Ігор Гілевич // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету: зб. наук. праць. — 2015. — Вип. 16. — C. 102—120. Гілевич І. Наукова діяльність Людмили Шевченко у повоєнний період: поліссєзнавчий аспект / Ігор Гілевич // Народознавчі зошити. — 2016. — № 6 (132).— С. 1377—1387

Література