Фрімен Дайсон (; 15 грудня 1923 — 28 лютого 2020Помер знаменитий фізик-теоретик Фрімен Дайсон hromadske.ua 28.02.2020Відомий математик і фізик Фрімен Дайсон помер у віці 96 років mainepublic.org 28.02.2020 ) — фізик-теоретик, відомий завдяки своїм роботам з квантової фізики, ядерної енергетики, фізики твердого тіла, професор Принстонського університету (США). Автор численних праць з космології, філософії та футурології.
Біографія
Фрімен Дайсон народився у Великій Британії в 1923 році, в містечку Кроуторн графства Беркшир. Був другою дитиною відомого пізніше композитора Джорджа Дайсона. Родина Дайсонів була заможна, у віці 8-ми років Фрімена було віддано на навчання до школи-інтернату Твайфорд. Хлопчик рано проявив інтерес до математики та фантастики. Це зрештою і обумовило його заняття наукою. В 1935 його батька запросили викладати до Вінчестерського коледжу і родина разом з 12-ирічним Фріменом переїхала у Вінчестер.
Початок Другої світової війни Фрімен Дайсон схвалював, симпатизуючи противникам Великої Британії. В 1943 закінчив коледж і вступив до ВПС, де займався обрахунками оптимального розміщення екіпажів літаків. Після війни здобув ступінь бакалавра математики в Кембриджі і в 1947 році перебрався до США, де отримав роботу в Принстонському університеті.
Працюючи над докторською працею, опинився під патронатом фізика Ганса Бете, познайомився з Річардом Фейнманом. У 1949 Фрімен довів міркування Фейнмана щодо його діаграм. У 1950 одружився з математикинею Вереною Губер. В шлюбі з нею народилися двоє дітей: Естер і Джордж.
У 1951 став професором фізики в Корнеллі, при цьому ще не маючи ступеня доктора. В 1953 році Роберт Оппенгеймер запропонував йому довічне призначення в Інституті перспективних досліджень у Принстоні, де працював Альберт Ейнштейн. Молодому вченому було надано цілковиту свободу досліджень. Працював, зокрема, над проєктом створення атомних двигунів для космічних кораблів, брав участь у розробці ядерних реакторів. Був автором праць із квантової електродинаміки, робіт з теорії магнетизму (формалізм спінових хвиль Дайсона), теорії енергетичного спектра ядер (розподіл Дайсона). В 1958 одружився вдруге на атлетці Імме Юнг, яка народила чотирьох дочок: Дороті, Мію, Ребекку та Емілі.
У масовій культурі Дайсон найвідоміший за проєкт розселення квадрильйонів людей у Сонячній системі. Він припустив, що високорозвинені цивілізації у Всесвіті створюють навколо зір «сфери» (їх називають «сферами Дайсона»), повністю вловлюють їхню енергію, і запропонував шукати братів по розуму за інфрачервоним випромінюванням цих сфер. Ще одна ідея Дайсона — створення методом генної інженерії рослин (дерев Дайсона), які можна використати для вирощування на кометах. Такі рослини могли б брати участь у створенні придатної для дихання людини атмосфери, забезпечуючи таким чином умови для проживання та просування людства за межами Сонячної системи.
Дайсон і його книги ушановані багатьма міжнародними преміями, серед яких Темплтонівська премія за успіхи в дослідженні чи відкритті у духовному житті. В останні роки життя активно популяризував науку, критикував ажіотаж навколо глобального потепління. Був палким прихильником ядерного роззброєння. Вчений активно цікавився проблемою існування позаземних цивілізацій та походження життя. Закінчив викладацьку діяльність у 1994 році. Син Фрімена, Джордж Дайсон, почасти продовжив справу батька, ставши істориком науки. Донька Естер Дайсон — відома консультантка з цифрових технологій і інвесторка.
Помер 28 лютого 2020 року в лікарні біля Принстона в Нью-Джерсі у віці 96-и років унаслідок травм, зазнаних через падіння.
Провідні ідеї
Теорія чисел «Перетворення Дайсона» доводить теорію Олів'є Рамаре, що будь-яке парне число — це сума не більше, ніж 6 простих чисел.
Біотехнології Фрімен Дайсон прогнозував у книзі «Сонце, геном і інтернет» (1999), що розвиток біотехнологій зумовить зростання мегаполісів. Створені біоінженерією рослини завдяки фотосинтезу прямо в містах слугуватимуть сировиною для палива чи харчів, тож сільське господарство зникне. На думку Дайсона, в майбутньому використання копалин поступиться використанню спеціально створених рослин або бактерій, здатних видобувати чи синтезувати потрібні людям речовини. Завдяки цьому розподіл ресурсів відбуватиметься раціональніше та справедливіше, що спричинить зменшення соціальної нерівності .
Астроінженерія Найвідоміша концепція Фрімена Дайсона, запропонована в 1960 році — це сфера, що оточує зорю й дозволяє збирати енергію її випромінювання. Згідно з його міркуваннями, розвинута цивілізація потребуватиме все більше енергії, головне джерело якої — випромінювання найближчої зорі. Тож цивілізація прагнутиме максимально поглинати її, що можна досягти, оточивши зорю суцільною сферою, яка не пропускатиме випромінювання зорі назовні. Внутрішня поверхня сфери Дайсона може слугувати для проживання та існування штучної біосфери . Ідея, втім, не належала первісно Фрімену Дайсону, він почерпнув її з роману Олафа Стейплдона «Творець зірок» (1937).
Також Дайсон пропонував створення рослин «дерев Дайсона», пристосованих для життя всередині комет. Ростучи у їх внутрішніх просторах, природних чи штучних, рослини формували б всередині атмосферу та загалом середовище, придатне для життя людини. Таким чином космічні тіла можна цілеспрямовано й без постійного втручання людини перетворювати на космічні станції.
Розвиваючи ідею фон Неймана про колонізацію космосу шляхом самовідтворюваних апаратів, Дайсон у книзі «Турбуючи всесвіт» (1979) пропонував використовувати самовідтворювані біоінженерні організми. За його ідеєю, однокілограмові організми, доставлені до місця призначення, могли б розмножуватись, поглинаючи матеріал космічних тіл, щоб створювати середовище, придатне для життя людей.
Розвиток життя та розуму Дайсон припускав в 1979 році, що розумні істоти здатні уникнути теплової смерті всесвіту. Діяльність розуму вимагає обчислень, для яких потрібна енергія. Енергетичні ресурси зменшуються логарифмічно, прямуючи до нескінченно малого числа, проте ніколи не вичерпуються цілковито. Тому будь-яке обчислення стає можливим у певний час. Якщо в далекому майбутньому, коли всесвіт охолоне, існуватимуть розумні істоти, їхні думки будуть дуже повільними, розтягуючись у нескінченність, проте сам процес мислення ніколи не припиниться.
Про Вікіпедію
Основні праці
«Симетричні групи у ядерній фізиці та фізиці часток» (, 1966) «Міжзоряний транспорт» (, 1968) «Турбуючи всесвіт» (, 1979) ISBN 978-0-465-01677-8. «Зброя надії» (, 1984) «Походження життя» (, 1985) «Нескінченність в усі напрямки» (, 1988) ISBN 0-14-014482-X «Від Еросу до Геї» (, 1992) «Вибрані праці Фрімена Дайсона» (до 1990) (, 1996) «Уявні світи» (, 1997) ISBN 978-0-674-53908-2 «Сонце, геном і інтернет» (, 1999) «Важливість бути непередбачуваним» (, 2003) «Учений як бунтар» (, 2006) «Поглиблена квантова механіка» (, 2007) ISBN 978-981-270-661-4 «Різнобарвне скло: роздуми про місце життя у всесвіті» (, 2007) «Птахи та жаби: обрані праці 1990—2014» (, 2015)
Див. також Рівняння Дайсона Ряд Дайсона Сфера Дайсона
Примітки
Посилання National Space Society Governor Freeman Dyson Biography «Heretical Thoughts about Science and Society». Лекція Ф. Дайсона 23 березня 2009 в Москві. Англ. , Рос. Фримен Дайсон и его исполинская сфера Dyson F. Infinite in All Directions Dyson F. Weapons and Hope Dyson F. Origins of Life Dyson F. Time Without End: Physics and Biology in an Open Universe. Reviews of Modern Physics, Vol. 51, No. 3, July 1979