Атана́сій Шепти́цький (у світі Анто́ній Олександрович Шепти́цький; 1686, Вощанці — 12 грудня 1746, Львів) — єпископ Руської унійної церкви; з 18 серпня 1729 року — 11-ий Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.
Життєпис Походив із старовинного українського боярського роду. Батько — Олександр (ОлексійGil, s. 224.) Шептицький, мечник белзькийNiesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — T. 4. — S. 279., перемиський, стрийський войський. Мати — Варвара з Вишпольських.
1703 р. під впливом стрийкаДядько по батькові. Варлаама Шептицького вступив до новіціату отців василіян в Унівському монастирі. Богословську освіту здобув у Львівській єзуїтській колегії (за іншими даними, правдоподібно, навчався в колегіумі театинів у Львові, який виконував функції Папської семінарії для русинів (українців) і вірмен). Прийняв чернецтво з ім'ям Атанасій у 1706 році. З 1710 р. — ієромонах. У 1713 р. іменований архимандритом в Уневі, одночасно помічником єпископа Львівської, Галицької та Кам'янецької єпархії. 1715 р. став архимандритом в Уневі. У вересні 1715 р. митрополит Лев Кишка висвятив Атанасія Шептицького на Львівського єпископа.
Атанасій Шептицький дбав про освіту духовенства, утримував на власні кошти чотирьох кандидатів до священства у Папській колегії у Львові. Розпочав будівництво теперішнього собору святого Юра у Львові. 1717 р. заснував братство при цьому соборі. По смерті Лева Кишки Атанасій Шептицький став київським митрополитом (1729 р.). 1732 р. відкрив друкарню в Уневі.
У Бережанах брав участь у похороні Адама-Миколи СенявськогоБемко В. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля. — Т. 1. — С. 18., який був його протектором, надав Атанасієві Шептицькому в державлення Рогатин і Бурштин.
1742 рік — за присутності Атанасія Шептицького в Зарваниці, з дозволу Папи Римського, було короновано чудотворну ікону (образ) Розп'ятого Спасителя.
Атанасій Шептицький боронив селян; згідно з постановами Замойського собору (1720 р.), в якому брав жваву участь, видавав літургічні книги. Активно латинізував візантійський обряд та зовнішній вигляд церков та духовенства. За його перебування на посту предстоятеля духовенству було заборонено носити старий православний одяг, натомість вводився римо-католицький; саме під час його керування греко-католицьким священникам було дозволенно голити бороди. Масово закривав, начебто за браком грошей, монастирі, які боролися проти латинізації.
Добився утворення єдиного «Руського чину св. Василія Великого», що сприяло піднесенню василіянського шкільництва і книгодрукування Боровся проти переходів вірних східного обряду на латинський; з цією метою добився від папи римського Климента II булли, що забороняла ці переходи. Атанасій Шептицький провів розмежування єпархій Київської митрополії.
21 липня 1743 року новий дідич міста Куликова князь Міхал Радзивілл «Рибонька» видав Атанасієві Шептицькому документ, яким дозволив закрити жіночі монастирі в Куликові, Жовкві та Сасові.
10 грудня 1746 підписав заповіт, наступного дня помер у Львові від «водної пухлини». Був похований у соборі святого Юра, однак його могила не зберегласяGil, s. 226..
Див. також Шептицькі
Примітки
Література Войтович Л. Шептицькі // Шептицький Атанасій (1686—1746) // — Т. 10. — С. 3844. Хаварівський У. Герби Львівських владик в Унії з Римом (1667—2007). — Тернопіль, 2008. — 112 с. Gil A. Szeptycki Antoni, w zakonie Atanazy, h. własnego (1686—1746) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — 161—320 s. — S. 224—226. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 279—280.