Тон Костянти́н Андрі́йович (,  — ) — російський архітектор, придворний архітектор імператора Миколи I. Ректор Імператорської академії мистецтв. Автор численних архітектурних проєктів у багатьох містах Росії, творець так званого «російсько-візантійського стилю» храмового зодчества, що набув широкого поширення в правління Миколи I.

Відомий своїми роботами в Санкт-Петербурзі та в Московському Кремлі, головним чином своїм основним дітищем — храмом Христа Спасителя в Москві.

Біографія У 1803 році Костянтин був прийнятий вихованцем Імператорської академії мистецтв і з 1808 року вивчав у ній архітектуру під керівництвом головного наставника Андрія Вороніхіна. У 1815 році закінчив академічний курс зі званням художника 1-го ступеня і малою золотою медаллю за проєкт будівлі сенату. На початку 1818 року Тон склав за заданою академією програмою проєкт ярмарки, за що був направлений на шість років на стажування у Італію. У 1828 році був зарахований до Кабінету Його Величності з утриманням по 3000 рублів на рік. У 1830 році Тон отримав звання академіка і посаду професора 2-го ступеня за частиною архітектури. Протягом 24 років Тон займався викладацькою діяльністю в архітектурному класі академії, під його керівництвом здобули освіту понад двісті молодих зодчих, серед яких К. Маєвський, К. Рахау, Б. Йогансон, В. Кенель, Л. Шперер і М. Макаров. У 1854 році був призначений ректором академії мистецтв.

17 березня 1844 року Тону було подаровано спадкове дворянствоЧасть 11 Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи, с. 149. .

Помер 25 січня 1881 року, похований на Волковському кладовищі в Санкт-Петербурзі

Будинки, побудовані за проєктами Тона

Будівлі в стилі класицизму 1833—1834 — Пристань зі сфінксами біля будівлі Академії мистецтв 1835—1848 — Петропавлівський собор у м. Клинці, Брянської області. 1838—1840 — Малий театр (переважно інтер'єри) 1839—1849 — Інвалідний будинок у Ізмайлово (садиба) (прибудова до Покровського собору) 1846—1847 — Постамент пам'ятника Державіну в Казані

Храми та церкви в Україні 1852 — церква Успіння Богородиці у селі Тулиголове 1852 — храм Стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці в селі Могриця Сумського району Сумської області 1860 — церква у смт Седнів Чернігівської області 1861 — церква Св. Іллі у селі Циблі Київської області 1862 — церква Свв. Бориса і Гліба у місті Вишгород Київської області 1862 — церква Св. Димитрія у селі Жуляни

Російсько-візантійські храми Петербурга і околиць

1830—1837 — Храм святої великомучениці Катерини в Єкатерингофі 1834—1842 — Введенська церква Семенівського полку 1835—1840 — Катерининський собор у Царському Селі 1836—1839 — Петропавлівська церква Уланського полку в Петергофі 1840—1845 — Преображенська церква гренадерського полку 1842—1849 — Благовіщенська церква Кінного полку 1849—1855 — Мироньєвська церква Єгерського полку

Російсько-візантійські споруди в Москві і провінції

1835 — Дзвіниця Симонова монастиря 1837—1883 — Храм Христа Спасителя 1839—1849 — Великий Кремлівський палац 1844—1851 — Оружейна палата (Москва) 1845—1889 — Вознесенський собор (Єлець) 1845—1861 — Богородице-Різдвяний собор (Красноярськ) 1855—1866 — Собор Боголюбського монастиря 1856 — Казанська церква, Тівдія 1867 — Петропавлівська церква (Любань) Тон також розробив типові проєкти кам'яних міських церков і селянських будинків для казенних поселень.

Залізничні споруди 1847—1851 — Миколаївський вокзал у Петербурзі 1845—1852 — Миколаївський вокзал в Москві; Царскосельський вокзал у Петербурзі (замінений Вітебським) 1846—1851 — Кругове депо (Москва)

Примітки

Посилання

Тон, Константин Андреевич Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона