Шиманський Павло (; 26 серпня 1782, Орховек — 3 грудня 1852, Добратичі, нині Ґміна Кодень, Більського повіту Люблінського воєводства) — церковний діяч, прелат і декан греко-католицької капітули в Холмі, професор і декан богословського факультету Варшавського університету.
Життєпис
Народився в місті Орховек (тепер село) біля Володави в сім'ї місцевого греко-католицького священика о. Андрія Шиманського і його дружини Домініки зі Снітків. Батьки походили зі священичих родин, які у XVIII—XIX століттях дали Греко-Католицькій Церкві на Підляшші і Холмщині кільканадцять священиків.
Навчався в Білій (тепер Біла Підляська), Янові Підляському, Замості та Відні, де 15 березня 1807 року в церкві святої Варвари отримав священиче рукоположення. 15 грудня 1809 року на богословському факультеті Віденського університету захистив докторат з богослов'яDmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 246..
В 1810—1817 роках був професором відновленої Холмської семінарії, де зреформував навчальну програму (за зразок взяв програму для римо-католицьких семінарій в Польщі). У 1817 році став професором богословського відділу Варшавського університету, а в 1818 році обраний деканом (цю посаду займав аж до ліквідації університету після Листопадового повстання). Був професором Головної семінарії, а згодом — у 1837—1841 роках — Римо-Католицької духовної академії у Варшаві; викладав різні предмети, пов'язані з біблістикою.
Від 1825 року був прелатом-деканом греко-католицької катедральної капітули в Холмі (був другим прелатом капітули після архіпресвітера). Двічі капітула обирала його кандидатом на єпископа: ординарія в 1828 році (другий з-поміж трьох кандидатів) і єпископа-помічника в 1841 році (перший в списку). Був речником єпархіального духовенства, оборонцем прав Церкви, автором праць з історії, права, літургіки, меморіалів у обороні прав єпархіального духовенства в спорі з василіянами (1810), проти задумів відірвання Холмської єпархії від Галицької митрополії (1828) і планів царського уряду русифікувати унійний обряд в єпархії (1836).
За підтримку холмського єпископа Филипа Феліціяана Шумборського, який виступав проти знесення унії царською владою, в 1841 році був звільнений з Академії і примусово відправлений пенсію. Останні роки провів у свого брата о. Івана Шиманського (1786—1869), греко-католицького пароха в Добратичах, де й помер 3 грудня 1852 року. У 1856 році завдяки старанням брата і жителів Підляшшя на могилі о. Шиманського був поставлений пам'ятник, який досі стоїть на православному (колись греко-католицькому) цвинтарі в Добратичах. Свою багату нумізматичну збірку записав на фонд вдів і сиріт по священиках Холмської єпархії, а бібліотеку — Холмській греко-католицькій семінарії.
Твори Kazanie na przeniesienie cudownego obrazu Nayświętszéy Maryi Panny z kaplicy Bazyliańskiey do Katedry w Chełmie dnia 13/1 października 1825 roku miane (1826) Kazanie na academiczną uroczystość św. Jana Kantego miane dnia 22 Października 1837 r. w kościele XX. Franciszkanów w Warszawie przez … prałata, dziekana kapituły chełmskiej, doktora św. teologii prof. w akademii duchownej rz. kat. (Warszawa, 1838)
Примітки
Література
Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P.
Посилання O Kościele greckokatolickim, a może nie tylko? Ks. Paweł Szymański (1782—1852) // Ruthenus.blogspot.com, 16 березня 2011