Бейніт (на честь американського металурга Едґара Бейна, ) — голчатий троостит, структурний складник сталі. Загальний опис Тонкоподрібнена суміш пересиченого вуглецем фериту і цементиту. Утворюється в результаті так званого проміжного перетворення аустеніту. Утворення бейніту супроводжується появою характерного мікрорельєфу на полірованій поверхні шліфа. Вперше досліджений і описаний Дейвенпортом і Бейном у 1920-х роках. Назва «бейніт» запропонована колегами Бейна у 1934 році, а уперше вжита у статті Сміта та Мела (G.V. Smith and R.F. Mehl)G.V. Smith and R.F. Mehl Trans. AIME, 1942, vol. 150, pp. 211–226. у 1942 роціBhadeshia, H. K. D. H. Bainite in steels . Institute of Materials, Minerals and Mining. 2001. ISBN 978-1861251121..
У вуглецевих сталях бейніт утворюється в процесі ізотермічного гартування внаслідок розпаду аустеніту в інтервалі температур 250...450 °С. У деяких легованих сталях бейніт може виникнути при охолодженні на повітрі. Сталь із бейнітною структурою відзначається високими механічними властивостями. Розрізняють бейніт нижній і верхній з характерними морфологічними й кристалографічними особливостями. Нижній бейніт вуглецевих сталей — пластичніший, верхній — міцніший. Перехід від нижнього бейніту до верхнього відбувається при температурі бл. 350 °СБеніт в УРЕ. Бейнітний перехід У металургії — перехід між гранецентрованою кубічною ґраткою та об’ємноцентрованою ґраткою. Напр., перехід між аустенітом (гранецентрована кубічна ґратка) та мартенситом (об’ємноцентрована ґратка). Див. також Тростит Сорбіт (металургія)
Примітки
Джерела Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2 Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с. Линчевский Б. В., Соболевский А. Л., Кальменев А. А. Металлургия черных металлов — М.:Металлургия, 1986. — 360с. Посилання