Ізяславський повіт (до 1910 року — Заславський повіт; )Місто і повіт перейменовані імператорським указом № 32963 від 30 січня (12 лютого) 1910 року. (Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Третье. Том XXX. Отделение Первое. — Санкт-Петебург, 1913 — с. 77) — адміністративно-територіальна одиниця Волинської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Заслав.
Історія Повіт знаходився в південній частині губернії. Межував на півдні з Старокостянтинівським, на заході і північному заході з Острозьким, на сході і північному сході з Новоград-Волинським повітами Волинської губернії. Займав площу 3 055 верст² (близько 3 450 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 208 742 чоловік. З них 76,87 % — українці, 13,28 % — євреї, 7,0 % — поляки, 0,83 % — німці, 1,75 % — росіяни, 0,16 % — чехи.
18 березня 1921 року Західна Волинь увійшла до складу Польщі. Внаслідок цього було розділено колишній Острозький повіт — 5 його волостей (Будеразька, Здовбицька, Мізоцька, Сіянецька (окрім села Дідова Гора), Хорівська) відійшли до Польщі до складу Волинського воєводства, 9 — Ганнопільська (окрім сіл Глибочок та Жаврів), Довжоцька (окрім сіл Дуліби, Крилів, Майків, Пашуки, Черниця), Кривинська (окрім села Вільбівне), Кунівська (села Антонівка, Долоччя, Загребля, Закриничне, Заріччя, Кам'янка, Карпилівка, Кунів), Ляховецька, Плужанська, Перерослівська, Семенівська, Уніївська (окрім села Боложівка) відійшли до СРСР до складу Заславського повіту. Також до складу повіту відійшли села Баймаки та Зіньки Шумської волості колишнього Кременецького повіту
Станом на 1883 рік в повіті було 236 населених пунктів, об'єднаних у 24 волості. На 1906 рік у повіті було 412 населених пунктів, об'єднаних у 16 волостей. +Склад повіту на 1915 рікПамятная книжка Волынской губернии 1915 год.назвацентрмістечка (7)1Антонінська волостьс. Антоніни2Білогородська волостьм. БілгородкаБілогородка, Корниця3Бутовецька волостьс. Бутівці4Грицівська волостьм. ГрицівГриців5Жуківська волостьс. Жуків6Ізяславська волостьм. ІЗЯСЛАВЛЬ7Лабунська волостьм. ЛабуньЛабунь8Михнівська волостьс. Михнів9Новосільська волостьс. Нове Село10Славутська волостьм. СлавутаСлавута11Судилківська волостьм. СудилківСудилків12Сульжинська волостьс. Сульжин13Тернавська волостьс. Тернавка14Хоровецька волостьс. Хоровець15Хролинська волостьс. Хролин16Шепетівська волостьм. ШепетівкаШепетівка
Маршалки шляхти Маршалками шляхти Заславського повіту були: Йосип Бурзинський герба Тривдар 1807 Степан Краєвський герба Ясенчик 1809 Олександр Івановський герба Лод'я 1811 Теофіл Гумецький герба Юноша 1812 Ян Бейзим 1820 Еразм Рощишевський (Rościszewski) герба Юноша 1822, 1825 Дмитро Святополк-Четвертинський.
Див. також Заславщина Ізяславський район
Примітки
Література Пероговский В. Город Заслав, история его и теперешнее состояние. Местечки Заславского уезда: Славута, Шепетовка, Судилков, Грицев, Корница, Лабунь, Белогородка и селения: Городище, Поляхова и Зелинцы // Волынские губернские ведомости. 1868, № 81-85, 89-91. Дубік О. Опис церков Заславського повіту Волинської губернії // Сакральне мистецтво Волині. — 2002. — T. 9.
Ресурси мережі Ярослав Кукуріка. Адміністративно-територіальні перетворення Заславщини в складі Російської імперії // Гілея: науковий вісник. Вип. 55. 2011. Тарас Вихованець. «Генеральное описание Волынской губернии» як джерело з історії Заслава та Заславського повіту кін. XVIII — поч. ХІХ ст. Вихованець В. Заслав і повіт: заможність і слава Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона